Архіви КДБ: Як в Одесі викрили антирадянську "молодіжку"

Група "антирадянщиків" віком від 18 до  29 років була викрита чекістами під час повоєнної "зачистки" Одеси. Усі фігуранти проходили за агентурної справою "Пліснява"
 

Архіви КДБ: Як в Одесі викрили антирадян…
Повоєнна Одеса Evgen Bal/Facebook

Матеріали про існування в Одесі антирадянської молодіжної організації в УНКДБ отримали наприкінці листопада 1945 року від інформатора "Овода". На основі цих даних була заведена агентурна справ "Пліснява". Під час подальшої розробки антирадянської "молодіжки" у спецслужбі констатували: "Ворожа діяльність учасників угруповання скерована на обробку молоді в антирадянському профашистському дусі, й з цією метою вони ведуть активну антирадянську агітацію, вихваляють життя та порядки, які були при окупантах, всіляко оббріхують політику партії та радянського уряду й дискредитують заходи з підготовки виборів до Верховної Ради СРСР".

У рамках розробки "Плісняви" у поле зору чекістів потрапила низка молодих людей віком від 18 до 29 років, здебільшого студентів. Це були:

  • Олександр Лучишин, 29-річний уродженець Одеси, який за фіктивними документами був студентом 5 курсу Одеського медичного інституту, але фактично два роки нічим не був зайнятий

  • Казимир Добровольський, 19-річний уродженець хутору Зелений Гай Балтського району Одеської області, студент Одеського консервного інституту

  • Георгій Юркевич, 20-річний уродженець Одеси, студент медичного інституту

  • Віктор Артамонов, 21-річний уродженець Миколаєва, студент медичного інституту

  • Микола Лучишин, 21-річний уродженець Одеси, який мав освіту 7 класів та працював вдома кушніром

  • Петро Горячев, 29-річний уродженець Іванівського району Одеської області, інвалід війни, двічі орденоносець, який на час розробки справи ніде не працював

  • Лариса Маковецька, 18-річна уродженка Могильовської області, студентка першого курсу інституту іноземних мов.

Усі перераховані, окрім Горячева, попередньо вже обліковувалися спецслужбою як неблагонадійні, оскільки під час війни проживали на окупованій території.

Тим часом "Овод" "завалював" чекістів новими даними про фігурантів справи. На одній із зустрічей з куратором інформатор повідомив, що усі учасники антирадянської "молодіжки" мають значні суми грошей, за рахунок чого можуть спокійно проживати в Одесі. Зокрема, уникати мобілізації на виробництво, оскільки вступили до місцевих вишів, придбавши собі фіктивні документи про освіту. Окрім того, молодики з цього осередку змогли придбати довідки про непридатність до військової служби.

"Овод" також повідомляв, що у своєму колі та серед близьких знайомих фігуранти справи вели розмови про бажаність війни США та Англії проти СРСР. Очікували, що така війна призведе до покращення життя в країні без комуністів. Час від часу наголошували на необхідності єврейських погромів.

"Довіряй та перевіряй" – одне з правил роботи з агентурою. Так вважали й одеські чекісти. Тож для перевірки даних "Овода" вони завербували студентку будівельного інституту "Корчагіну" й ввели її у справу. Агентка повністю підтвердила інформацію про молодих антирадянщиків, а також повідомила, що підробку різних документів для власних потреб здійснює Добровольський.

Цікавими були й дані агентів щодо інваліда війни Горячева. Повідомлялося, що чоловік у формі капітана Червоної армії із фіктивними документам часто виїжджав у різні "відрядження", зокрема до Бухаресту. Про мету своїх поїздок мовчав, не розповідали іншим про його поїздки й найближчі друзі.

Саме Горячеву й випало бути тим, з кого розпочалися арешти в рамках реалізації справи "Пліснява". Його було секретно затримано у перших числах лютого 1946 року й доставлено до місцевого УНКДБ.

На допитах Горячев розповів, що повернувся до Одеси у 1944 році, познайомився з Олександром Лучишиним. А вже через нього зав’язав знайомства з іншими. Горячев підтвердив, що ніде не працював, хіба що інколи приторговував на ринку. Підтвердив затриманий й іншу інформацію, яку надали щодо нього агенти. Окрім того, "здав" чекістам братів Лучишиних, повідомивши, що ті мають кілька комплектів бойової зброї.

Після цих свідчень одеські чекісти розпочали повноцінну реалізацію справи. Усі фігуранти "Плісняви" були заарештовані НКДБ 4 лютого 1946-го. Принагідно виявилося, що заарештована Маковецька, яка свого часу була завербована НКДБ та відправлена на розробку молодіжної групи, добровільно викрила себе й приєдналася до антирадянщиків.

Під час обшуків чекістами була знайдена зброя, про яку казав Горячев: п’ять револьверів з набоями. Крім того, здобиччю спецслужби стали чимало печаток й штампів НКВС, військкоматів, евакуаційних госпіталів, а також багато чистих бланків. В Олександра Лучишина, окрім цього, виявили  документи, які засвідчували його зв’язки з контррозвідкою окупаційних військ, які він з якогось дива не знищив. Ці документи також стали доказовою базою.

На цьому реалізація "Плісняви" УНКДБ була завершена, розпочиналося слідство.

Читайте також

Як повоєнну Одесу чистили від "білих мікробів"

Як передвоєнна гонка озброєнь поклала край життю і кар’єрам одеських "бракоробів"

Як серед одеської інтелігенції викривали вороже кубло з розгалуженими зв’язками

Всі новини Одеси читайте на Depo.Одеса

 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"