Архіви КДБ: Як серед одеської інтелігенції викривали вороже кубло з розгалуженими зв’язками

Наприкінці 1930-х чекісти намагалися "викрити" в одеському педінституті антирадянське угрупування, яке "оплело павутинням", щонайменше, усю Україну

Архіви КДБ: Як серед одеської інтелігенц…
pdpu.edu.ua

Ректор Одеського державного педагогічного інституту ім. К.Д. Ушинського Іван Власенко прожив довге життя – 88 років. Народився він 1904 року ще у Російській імперії, помер 1992-го уже в незалежній Україні. Зміг реалізувати себе як науковець, одночасно будучи активним у профспілковому русі та громадському й суспільно-політичному житті. Вижив у вирі воєнного лихоліття, пройшовши фронтами війни від 1941 до 1945-го. Проте, ще наприкінці 1930-х років життя науковця й педагога могло розвернутися на 180°. Разом з колегами та знайомими Власенко став об’єктом розробки НКВС за агентурною справою "Зв'язок" (мовою оригіналу – "Связь").

Капітан держбезпеки Павличев, начальник другого відділу Управління державної безпеки НКВС УРСР, доповідав 13 червня 1939 року, що в Одеському педагогічному інституті "відкривається антирадянське націоналістичне угрупування", до якого належали переважно викладачі цього вишу. Серед активістів угруповання у матеріалах НКСВ фігурували Власенко, а також кілька викладачів: Надіїн (очевидно, йшлося про Дмитра Надіїна – письменника, літературознавця й журналіста), Сліпий та літературознавець Мефодій Устенко.

Капітан Павличев із колегами підозрювали викладачів з педагогічного у тому, що вони "проводять антирадянську роботу на ідеологічному фронті, шляхом збочення фактів під час викладання історії України, прищеплення студентам націоналістичних поглядів й викривлення української мови у процесі викладання". "Ідейним натхненником" угруповання чекісти вважали викладача Надіїна, якого раніше виключали з комуністичної партії через зв’язки з "ворогами народу" й націоналістичні прояви.

Серед іншої "практичної діяльності" викладачів-антирадянщиків у НКВС називали систематичні збори освітян на квартирах один в одного, де відбувалися антирадянські розмови, засуджувалися здійснювані компартією та урядом заходи, оббріхувалися лідери комунізму та радянської влади і (куди ж без цього!) вихвалявся фашистський устрій.

Природно, в уяві співробітників НКВС, зрощеній на тотальній шпигуноманії, подібні угруповання обов’язково повинні були мати зв’язки з іншими антирадянщиками. Ось тут чекістам і "сталися в нагоді" ділові й дружні зв’язки одеських викладачів.

В Одесі "на олівець" НКВС потрапили місцеві літератори й письменники, з якими спілкувалися освітяни. Серед таких були поет Григорій Плоткін та сатирик Степан Олійник. Останній наприкінці 1960 років навіть був депутатом Верховної Ради СРСР, хоч і зазнав репресій у 1930-ті.

Співробітниками НКВС також було "відшукано" розгалуження антирадянщини у Харкові – до нього зарахували письменників-початківців Пильчука й Шаховського. У Київському педінституті було знайдено доброго приятеля Надіїна – Кулика.   

Розробку фігурантів справи здійснював агент НКВС "Метельський". Для отримання інформації щодо угруповання викладачів, "Метельського" у червні 1939 року викликали до НКВС УРСР. Інформації, яку агент надав під час цією зустрічі (мовою спецслужб – контрольної явки), на думку Павличева, було цілком достатньо для підтвердження наявності антирадянської групи.

Окрім того, прямуючи до Києва, агент зумів отримати рекомендаційного листа до Кулика, з яким і познайомився особисто. Під час зустрічі з чекістами агент схарактеризував викладача київського педу коротко, але з огляду на плани НКВС, вичерпно: "український націоналіст, який здійснює підривну роботу на ідеологічному фронті". До того ж, агент "встановив", що Кулик створює у себе в інституті організацію, подібну до одеської.

Очевидно, співробітники НКВС мали намір роздмухувати справу до, щонайменше, всеукраїнського масштабу.

Від агента "Метельського" чекісти також отримали збірку "націоналістичних" творів Кулика за 1929 рік, яку сам викладач і віддав агентові. Її чекісти вважали вдалим "уловом". Та найбільше зацікавило співробітників НКВС інше: "декілька екземплярів фотознімків колишнього письменника Блакитного, твори якого вилучені як націоналістичні, на звороті яких Кулик друкував контрольні питання для студентів й таким чином їх поширював". Очевидно, те що було економією чистого паперу, ставало в очах чекістів антирадянською діяльністю київського викладача.  

У світлі такої інформації співробітники НКВС мали намір продовжувати розробку агентурної справи "Зв'язок", підшукували нових кандидатів для вербування в якості агентів й інформаторів, намагалися "встановити" усіх осіб, причетних до антирадянського угруповання.

Однак, матеріалів про те, чим закінчилася ця агентурна розробка, знайти не вдалося, принаймні, поки. Тим не менш, біографії деяких представників одеської інтелігенції, які розроблялися у межах "Зв’язку", певною мірою свідчать про її безрезультатність.

Читайте також

Як участь у зборах української інтелігенції змінила долю запорізького писаря

Чи закладав націоналіст-стоматолог новий осередок ОУН на Херсонщині

Як радянська агентура "розв’язувала" кримське питання

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Одеса

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"