Жуківщина в Одесі: Навіщо Труханов схопився за "радянську зброю"

Ще до старту місцевої виборчої кампанії було очевидно, що основні її учасники в Одесі зійдуться у битві за голоси проросійсько-прорадянського електорату. І тому, що в місті таких виборців, дійсно, чимало, і тому, що загравати з ними набагато дешевше, ніж забезпечувати їм же комфортне життя.

Утім, донедавна чинний мер Одеси Геннадій Труханов старанно вдавав із себе міцного господарника. Власне, очолювана Трухановим та його харківським колегою Геннадієм Кернесом політсила "Довіряй ділам" і позиціонує себе як партія ефективних міських керівників. Сторінка Труханова із "мапою справ" просто волає про його хазяйновитість: "завершені недобудови", "ремонт парадних", "світлофори", "парки, сквери", "ліфти" і ще десятки позицій, при цьому ані слівця про якісь ідеологічні питання. Й тут, упс, ініціювання громадських слухань щодо повернення вулиці Небесної сотні імені Жукова, а й заразом вулиці Інглезі – назви 25-ої Чапаєвської Дивізії.

Не те, щоб ця труханівська ініціатива викликала великий подив, адже мер Одеси тривалий час старанно позиціонував себе як людину з проросійсько-прорадянськими поглядами. Але те, що перейменування ініційоване саме зараз, наводить на певні думки.

Схоже, виборчі перспективи Труханова і, насамперед, його партійців не настільки райдужні, як вони хочуть і вдають. На труханівському електоральному полі значно підвищилася конкуренція. Необтяжений посадами Євген Червоненко, якого споряджає на мера Одеси "Наш край" і який вже здобув славу проросійсько-прорадянського політика, може дозволити собі чимало гучних ідеологічних заяв. Із "радянського минулого" дістала "Слуга народу" й Олега Філімонова, нехай він навіть не послуговуватиметься подібною риторикою. А попереду – висування інших кандидатів, які також топтатимуть це ідеологічне поле.  

Читайте також

Дістався "краю": Чим запам'ятався Євген Червоненко, який зібрався в мери Одеси

Навіщо "слуги" відправили гумориста Філімонова в мери Одеси

Тож Труханов зі своєю "жуківщиною" щойно практично зізнався: з господарством не вийшло, доведеться знову брязкати перевіреною "радянською зброєю".

Примітно також те, що ініціатива з’явилася саме тоді, коли співзасновник партії "Довіряй ділам" Геннадій Кернес геть випав з політичної боротьби через хворобу. Можна, звісно, сказати, що Труханов підхопив "знамено, що впало", а можна поміркувати про цинічну конкуренцію в межах партії.

Так чи інакше, кампанія з перейменування дозволить Труханову без зайвих зусиль залишатися у фокусі уваги як захиснику радянських цінностей щонайменше до кінця виборчих перегонів. Посприяють цьому як прихильники, так і противники ініціативи.

Пророкувати ж інші результати одеської "жуківщини" – справа не надто вдячна. Бо Україну нині сильно хитає в плані ідеології. Втім, харківський колега Труханова вже пройшов свій "жуківський" шлях і геть безуспішно, оскільки товариш маршал внесений у перелік радянських діячів, які підпали під декомунізаційний закон.

Про більш довготривалі перспективи, ніж посісти крісло мера та забезпечити достатнє представництво партії в міськраді, Труханов думати не воліє. На жаль. Адже своїми ініціативами він гальмує процес зцілення українців від тоталітарних травм, який мав би по-хорошому вже закінчитися.

Звісно, годі й сподіватися, що Труханов візьметься відкривати електоратові очі на нездарного стратега і полководця, який "закидав ворогів" мільйонами трупів радянських солдат; мародера космічних масштабів, який вагонами крав у знекровленій війною Німеччині і який вважається деякими дослідниками головним винуватцем повоєнного розкладання радянських армії та номенклатури, що врешті відіграло роль у краху СРСР; очільника повоєнної "зачистки" Одеси – масових позасудових розправ...

Утім, Труханову було б непогано збагнути, хоча б те, ще він старанно ллє воду на млин окупантів. Можливо, меру Одеси здається, що ллє виключно на свій, але змушені нагадати: деякі його колишні колеги з Донбасу і Криму теж так вважали, а потім втрачали майно і бізнес.