З дахом і лелеками: Якими зустрічають новий туристичний сезон руїни палацу Курісів на Одещині

Сім років тому, коли почалась реставрація комплексу, завершити його відновлення обіцяли в 2020-му, проте і нині до фіналу робіт ще дуже далеко

Олекса Шкатов
Заступник головного редактора по роботі з регіонами - керівник регіональних редакцій
З дахом і лелеками: Якими зустрічають но…
Шанс на реставрацію палацу Курісів "вбила" блискавка в 1990 році

Попри те, що головною архітектурною перлиною південного узбережжя України вважають – і цілком обґрунтовано – Одесу, в області також знайдеться чимало вартих уваги цікавинок, які часто лишаються невідомими масовому туристу. Однією з таких локацій є садиба Курісів у колишньому Покровському, за совітів – Петрівському/Петрівці, а нині – Курісовому.

Доїхати до нього можна звичайною приміською маршруткою, наприклад, з Привозу. Напрямок – на Березівку, до однойменного села і зупинки "Аграрний технікум". Проїзд обійдеться у 65 гривень. Виїхати звідти можна у кілька способів: або дочекатись прямий автобус з Березівки, або ж під'їхати будь-яким транспортом (попутка, інша маршрутка) до Доброслава (колишнє Комінтернове), а звідти – дочекатись бус до Одеси, селища Котовського, який курсує набагато частіше.

Історія, яка не лишала надії

Назву "Покровське" маєток отримав від назви села, а воно, у свою чергу – від назви храму, побудованого засновником садиби, Іваном Онуфрієвичем Курісом. Він був соратником російського воєначальника Олександра Суворова, начальником його канцелярії, і землі на березі Тилигульського лиману отримав як винагороду за вірну й героїчну службу, зокрема у під час взяття Ізмаїлу.

Палац будувався у два "заходи": стара східна частина з'явилась у 1810–1820 роках, архітектор невідомий. У 1891–1892 роках, під керівництвом одеського архітектора Миколая Толвінського, замок розширюють – з'являється західне крило з терасою та парадними сходами, що вели до парку, а сам комплекс набуває східних та мавританських рис. Сталось це вже за часів онука засновника маєтку, Івана Іраклієвича Куріса. 

Садиба Курісів старе фото

Західний фасад 

Західний фасад садиби Курісів до реставрації

Західний фасад садиби Курісів, початок 2010-х

Однозначно визначити стиль палацу складно: він досить еклектичний. Загалом же можна характеризувати його у стилі готичного романтизму, з яскраво вираженим мавританським присмаком, який ансамбль отримав вже після перебудови. В комплексі було 78 кімнат, кожна – у своєму кольорі. Своєрідною "родзинкою" була зала без вікон, яка освітлювалась за рахунок облаштованого над нею світлового ковпака – атріуму.

Читайте також: Чому в палац-мрію Курісів не влучив жоден снаряд

Існує легенда, що влітку в нього набирали воду і перетворювали на акваріум з рибками, завдяки чому всередині створювались дивовижні світлові ефекти. Але достовірність цієї історії викликає сумніви хоча б тому, що навряд чи тодішні технології і матеріали, включно з якістю самого скла, дозволяли реалізувати такий проект і, зокрема, витримати надзвичайний тиск води, не кажучи вже про технічне обслуговування такого резервуару.

Реставрація і садибі Курісів

Внутрішні приміщення садиби курісів, станом на початок 2021 року

Внутрішні приміщення садиби Курісів

Садиба Курісів чекає на реставрацію

Гвинтові сходи в садибі Курісів

Після втечі власників у 1920 році садиба була пограбована, останки Курісів викинуті з розтрощеної родинної гробниці. Але загалом палац вцілів – включно з багатими інтер'єрами. Найбільше лиха йому наробили не совіти, а румунські окупанти під час Другої світової: вони вивезли з садиби все вартісне, від меблів до паркетів, і навіть "прорідили" сад з цінними породами дерев, а що не вивезли, те потрощили.

Північний фасад садиби Курісів

Північне крило

Садиба Курісів

Руїни садиби Курісів

Після війни комплекс, в якому облаштувався аграрний технікум, було відновлено, в кількох кімнатах розмістився музей, у світлій залі з атріумом – читальна зала бібліотеки. Проте будівля старіла, і в 1990 році вона вже чекала на масштабну реставрацію. Проте не склалось: під час літньої грози в будівлю влучила блискавка, дерев'яні перекриття та очерет, використаний в стінах задля теплоізоляції, стали прекрасним паливом, і садиба вигоріла вщент. Відновлювати її вирішили недоцільним: від нарядного палацу лишились самі стіни, які місцеві стали потрохи розтягувати на будматеріали.

Вигляд східного порталу палацу Курісів до руйнування

Східний портал до обвалу

Втім, на відміну від інших комплексів, у комплексу таки лишились нащадки власників, які так чи інакше, але проявили інтерес до збереження спадщини. І в 2013 році руїни були викуплені на аукціоні, і пам'ятку під патронатом спеціально створеного Фонду імені Куріса почали відновлювати. За основу взяли нереалізований проект реставрації 1990 року. Відродження почалось із втрат: в грудні 2014 року рухнув східний мавританський фасад. На щастя, обвал стався вночі і ніхто не постраждав.

Сучасний стан: дуже повільне відродження

Курісове зустрічає зворушливо розписаними зупиночними павільйонами. До палацу від них – кількасот метрів. Орієнтир – типова радянська будівля Аграрного коледжу, схожа на райраду і добре помітна з траси. Палац із залишками парку причаївся трохи далі – за технікумом. "Промазати" складно.

Автобусні зупинки в Курісовому

Автобусні зупинки в Курісовому зворушлиово розписані рідними краєвидами у стилі народного наїву

Зупинка "Аграрний технікум" в Курісовому

Радянські мозаїки на фасаді Аграрного коледжу в Курісовому

Аграрний коледж в курісовому прикрашений життєстверджючими радянськими мозаїками

Радянський барельєф у Курісовому

Нині руїни обнесені будівельним парканом, але потрапити всередину дуже просто. Слід просто постукати в двері з написом "вхід", заплатити 50 грн (автор був приємно здивований, коли вже після поїздки знайшов у кишені сунутий туди на автоматі квиток) і насолоджуватись руїнами. Тим більше, що в "несезон" вдалось добряче ними полазити – ніхто не заважав дослідити палац вздовж і впоперек, зазирнувши у віддалені куточки. 

Алея до палацу Курісів

Нині від колишньої краси в комплексі не лишилось майже нічого: всередині можна знайти хіба що залишки декоративного оздоблення на стінах, трохи оригінальної підлоги у східному крилі та залишки рам. Зовні – кам'яні герби Курісів над західним входом, та деякі елементи оздоблення.

Залишки екстер"єрів садиби Курісів

Залишки рами садиб Курісів

Від мармурових садових скульптур лишився хіба невеличкий шматок, позаяк розставлені навколо палацу однотипні скульптури пухкеньких хлопчиків з гусаками – вже новітні витвори.

Скульптури в садибі Курісів

Скульптура в садибі Курісів

Початково наголошувалось, що повністю відновлять палац за сім років – до двохстоліття побудови у 2020 році. Втім, нинішній стан свідчить, що до кінця ще дуже далеко. Минулого року було зроблено найголовніше – у руїн нарешті з'явився дах. В комплексі вже зроблені перекриття між поверхами, оновлено портал до підвалів із "парадного" західному порталу та й поки що все.

Західний фасад садиби Курісів

Західний фасад з оновленим порталом

Міжповерхові перекриття в садибі Курісів

Міжповерхоі перекриття та нова підлога

Головна зала садиби Курісів

Головна зала з майбутнім дахом атріумом

На подвір'ї можна помітити нові зубці, які колись будуть встановлені по периметру даху. Роблять їх з "рідного" матеріалу – черепашнику. Щоправда, звертає увагу те, що нові репліки щонайменше вдвічі вужчі за оригінал, а старі зубці на стінах вже настільки "зношені", що, напевне, будуть потребувати заміни, навіть якщо встояли на своїх місцях.

Нові зубці для палацу Курісів

Нові зубці для палацу Курісів

Обвалений східний портал, над яким на декоративних вежах чекають на своїх господарів два лелечих гнізда, розчищений від каміння. Відновлювати доведеться не лише його, а й сусідні приміщення, зачеплені й обвалені під час руйнування. Саме тут можна помітити старі підлоги. На жаль, стан їх такий, що, судячи зі свіжих відбитих шматків, пошкодити можна, просто на них наступивши.

Східний фасад в палаці Курісів

Східний фасад в замку Курісів

Залишки оригінальної підлоги в палаці Курісів

Оригінальна підлога в палаці Курісів

Загалом у внутрішніх обсягах можна виділити три рівні. Середній – це той, на який відвідувач потрапляє "за замовчанням" і в якому розміщено найбільше приміщень. На верхній можна потрапити будівельною драбиною, нічого примітного там нема. А от нижній, цокольний – цікавий. Він добре зберігся (що і не дивно, адже горіти там нема чому), має арочні склепіння і досить мальовничий. В плані він досить складний, тож можна і заблукати, проте непокоїтись не варто – з підвалів є кілька виходів на поверхню. Крім того, на відміну від середнього поверху, в ньому нема проваль, то ж ходити там навіть безпечніше, ніж нагорі.

Читайте також: 

Чорт над входом, радянський гімн в алтарі: Де знайти німецький храм при покинутій радянській авіабазі

Підвали у палаці Курісів

Розглядаючи руїни, можна зрозуміти, як, здавалося б, кам'яна будівля, хай навіть з черепашника, може вигоріти вщент. Все досить просто, адже кам'яна вона лише на перший погляд. А якщо вгледітись, то горіти в ній дуже навіть є чому: це і дерев'яні перекриття, і дранка, на якій тримається штукатурка, і очерет, щедро використаний в якості теплоізоляції.

Садиба Курісів, залишки інтер"єрів

Залишки інтер'єрів в садибі Курісів

Незважаючи на надзвичайно повільний хід робіт, те, що вони не вщухли і досі тривають, а в палаці нарешті з'явився дах, вселяє надію. І хочеться вірити, що рано чи пізно колишня архітектурна перлинка таки повстане з попелу, а Покровське-Курісове стане ще однією обов'язковою для відвідання точкою на туристичній мапі України.

Руїни садиби Курісів

Фото: Олекса Шкатов

Всі новини Одеси читайте на Depo.Одеса

 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"