Як Усатівська культура з Одещини колисала древніх греків

Однією з таких епох є епоха неоліту, під час якої на сучасних одеських землях були розташовані поселення так званої Усатівської культури. Свою назву ця культура отримала завдяки селі Усатовому поблизу Одеси, так як на його території були знайдені сліди поселення і могильників.

За висновками істориків культура існувала 2400 - 2000 pp. до нашої ери.  За іншими свідченнями 3500-3000 рр. до нашої ери.

Усатівська культура була поширена між Південним Бугом та Дунаєм на сучасних територіях південної України, Молдавії і Румунії. Переважна більшість представників цієї культури мешкала на північно-західному узбережжі Чорного моря - в Південній Україні та Молдові, а також на нижньому Подністров'ї і Дністровська-Дунайському межиріччі. Саме у цих місцях були знайдені основні пам’ятки, в яких багато вчених, археологів та істориків вбачають самостійну культуру в археології часів енеоліту. Саме у сучасному селі Усатовому археолог Болтенко здійснив перші розкопки у 1921 році, знайшовши докази присутності пізнього етапу трипільської культури у цій місцині.

Крім того, розкопки тут проводилися не один раз і їх продовжили вже у 1960-х роках. Так одне з найдавніших поселень усатівської культури розташоване на плато над Хаджибейським лиманом під Одесою – сучасна назва якого Шкодова гора (за легендою, таку назву плато дали козаки). На цьому плато археологами були знайдені залишки споруд з кам'яних плит з місцевого вапняку, а також скребла, вістря на стріли, а також вкладні до серпів і кам'яні зернотерки, глиняний посуд який був прикрашений так званим шнуровим орнаментом, також він був розфарбований коричневої і червоної фарбою. Також цікавими є і язичницькі глиняні культові вироби, жіночі статуетки, фігурки тварин.

На території поселення була знайдена і велика кількість кісток свійських тварин, що є доказом того, що основним видом господарської діяльності усатівської культури вже тоді було скотарство. Переважно вони займалися вівчарством, також була і велика рогата худоба і навіть коні.

На землі представники цієї доволі цікавої культури багато не працювали. Завдяки розташуванню їх поселень біля Чорного моря та лиманів вони дуже спритно займалися рибальством. Про це свідчать і знахідки у вигляді рибальських гачків з кісток та кам’яних грузил.

Майже вздовж всього узбережжя нинішнього Хаджибейського лиману розташовані древні кургани. Так, біля колишнього поселення усатівської культури вчені розкопали 18 курганів, крім того, було знайдено ще два без курганні могильники. Особливістю обряду поховань у цих племен було те, що вони ховали померлих на лівому боці у скорченому стані. У центральних могилах під насипом було знайдено і родових вождів.  Саме кургани вождів дивують тим, що в них були присутні мідні кинджали, сокири, шила.

Вчені також виявили факт того, що усатівська культура втратила багато рис, які були притаманні попереднім фазам трипільської культури. Змінився характер житлобудівництва, мальованої кераміки, з'явилися кургани як поховальні споруди. Мідні знахідки в курганах вказують на зв'язки з країнами Північного Кавказу і Східного Середземномор'я, на існування обміну з балканськими сусідами і з носіями егейської і малоазійської культур. Значну роль у зміні матеріальної і духовної культури пізньотрипільських племен Усатівської культури зіграли тісні зв'язки з чужими етнічними племенами степової  України і східних територій. Племена пізньоямноі культури, які просувалися зі сходу на північний захід Причорномор'я в кінці III тисячоліття до Христа остаточно асимілювали усатівські племена.

За версією вчених Гумбатуса і Дж.Меллорі саме Усатівська культура стала ядром формування грецької цивілізації. Тобто Одещина могла стати колискою для однієї з найвеличніших світових епох.

У наші дні на поверхні земель цієї місцини залишилися лише кілька козацьких кладовищ, але це вже інша історія, яку журналісти Depo.Одеса будуть висвітлювати для мешканців України у наступних публікаціях про особливості історії Одещини.