Криптовалютне кредитування – що це і як працює?

Наприклад, трейдер, очікуючи на зростання ціни на токен Х, вирішує не продавати свій BTC. Натомість він бере криптозайм, використовуючи біткоїн як заставу, і бере участь у попередньому продажу нового токена. Таким чином, він зберігає потенційний прибуток від зростання BTC та отримує доступ до додаткової можливості заробітку.

Аналогічно, спостерігаючи графік DASH, трейдер може вирішити, що монета знаходиться в зоні підтримки та використовувати її як забезпечення позики — особливо якщо вірить у короткостроковий відскок або планує перекрити поточні збитки.

Що таке криптокредитування, хто його використовує та навіщо?

Криптокредитування — це процес надання та отримання позик у криптовалютах. Замість звернення до банку, користувач взаємодіє з блокчейн-протоколом або централізованою платформою, де позика забезпечується криптоактивами.

Це рішення актуальне для кількох категорій:

• Холдерів, які не хочуть продавати крипту при падінні курсу, але потребують ліквідності;
• трейдерів, які використовують позикові кошти для маржинальної торгівлі чи арбітражу;
• Інвесторів, які бажають отримувати пасивний дохід, надаючи свої токени у борг.

На тлі зростання інтересу до цифрових активів криптокредитування стає важливим елементом стратегії управління капіталом.

Як працює криптокредитування та на яких умовах?

Принцип простий: користувач надає певну кількість криптовалюти в якості застави і отримує позику в іншій монеті, найчастіше в стейблкоінах. Це може бути USDT, USDC або DAI в залежності від платформи та її внутрішньої політики. заставному коефіцієнті 150%. Ці кошти він може використати як завгодно: перевести на спот-гаманець для покупки інших монет, вкласти у фармінг чи вивести у фіат.

Ключові умови, які слід враховувати:

• Забезпечення. Сума застави завжди перевищує суму позики. Це захищає кредитора від збитків при падінні ціни активу.
• Процентна ставка. Може бути як фіксованою, так і плаваючою. На DeFi-платформах ставка автоматично коригується в залежності від ринкових умов та співвідношення попиту та пропозиції.
• Ліквідація Якщо курс заставного активу різко падає і вартість забезпечення стає нижчою за встановлений рівень (наприклад, 135% від суми позики), запускається процедура ліквідації Платформа продає частину або всю заставу, щоб покрити видану позику і захистити ліквідність пулу.

Важливо стежити за станом застави та своєчасно повідомляти кошти при падінні ринку.

Види криптокредитів — загальна класифікація

Криптовалютне кредитування пропонує широкий спектр рішень, залежно від технічної архітектури, моделі управління, рівня ризику та цілей користувача.

• CeFi (централізовані фінанси). У таких системах кредитування керується централізованою платформою, яка встановлює умови позики, проводить верифікацію користувачів та зберігає заставні активи. Основна перевага CeFi — зрозумілий інтерфейс та підтримка. Однак за це доводиться платити зниженою прозорістю та необхідністю довіряти третій стороні. Цей підхід підходить тим, хто цінує зручність та готовий до централізованого контролю.
• DeFi (децентралізовані фінанси). Криптозайми в DeFi оформляються через смарт-контракти, без участі посередників. Користувач підключає гаманець, вносить заставу та отримує кошти автоматично, на основі заздалегідь заданих параметрів. Прозорість блокчейну та відсутність KYC роблять такі рішення популярними серед досвідчених користувачів, хоча й несуть підвищені ризики через уразливість у коді.
• Забезпечені кредити – найпоширеніший формат. Позичальник вносить криптовалюту в заставу (наприклад, ETH, BTC, SOL), і отримує позику в стейблкоін або інших токен. Розмір застави залежить від волатильності активу та політики платформи — зазвичай 130–200% суми позики. Якщо ціна застави падає нижче за критичний рівень, відбувається ліквідація. Це надійний спосіб отримати ліквідність, не розпродуючи портфель.
• Незабезпечений криптокредит — це форма запозичення, за якої користувачеві не потрібно вносити заставу. Найбільш відомий приклад — флеш-кредити, де позика має бути повернена в рамках однієї транзакції. Якщо цього немає, операція відкочується автоматично. Це робить такі кредити безпечними для платформ і корисними у сценаріях арбітражу, ліквідацій чи тимчасового перекомпонування портфеля, але недоступними для повсякденного використання без технічних навичок.
• P2P-кредитування — модель, в якій позичальник та кредитор пов'язуються безпосередньо через платформу та домовляються про умови позики. Це може бути фіксований відсоток, гнучкі терміни, забезпечення чи його відсутність. Такий підхід дає більше гнучкості, але потребує часу на пошук контрагента та оцінки його надійності.
• Кредитні пули та фармінг. Користувачі об'єднують кошти у загальний пул ліквідності. Ці активи використовуються для видачі позик іншим учасникам, а відсотки від погашення розподіляються між вкладниками. Це основа прибуткових стратегій у DeFi. Приклад: користувач вносить USDT в пул, отримує LP-токени, а потім додатково заробляє на фармінг токенів протоколу.
• Маржинальні кредити застосовуються в спекулятивній торгівлі. Трейдер бере в борг кошти для відкриття позиції з плечем, збільшуючи потенційний прибуток, а й підвищуючи ризик. Наприклад, при плечі x3 збиток 10% від активу призведе до повної ліквідації позиції. Маржинальні криптокредити вимагають високого рівня підготовки та постійного контролю над ринком.

Криптокредитування — це вже не екзотика, а повноцінний фінансовий інструмент в арсеналі криптоентузіастів. Воно допомагає підвищити ліквідність, зберегти активи та гнучко реагувати на ринкові можливості. При грамотному підході та оцінці ризиків крипто кредит може стати надійним помічником як для холдерів, так і для активних трейдерів.