Гроші, пошуки себе та секс: Про що розповіли героїні знятого в Одесі кіно про повій (ФОТО, ВІДЕО)

В Одесі відбулася прем'єра документального півгодинного фільму про робітниць секс-індустрії в Україні "The Job" ("Така робота") за участю самих героїнь, одна з яких - одеситка

Гроші, пошуки себе та секс: Про що розпо…

Жінки у фільмі розповідають про свою роботу, про перший досвід в ній і про те, як вони її сприймають, як живуть з огляду на небезпеку, пов'язану з такою діяльністю. Кореспондент Depo.Одеса поспілкувався з режисером, жінками, які наважилися знятися у стрічці та волонтерами, які теж були колись секс-робітницями, а зараз допомагають представникам секс-індустрії.

Мовою мистецтва про права людини

"Така робота" – це три художньо оформлених інтерв'ю з повіями, які з різних причин стали заробляти собі на життя секс-послугами – саме такими темами і займається компанія Real Stories Production. "Саме правам певних верств суспільства - людям, які обирають для себе цей певний вид робіт - присвячена ця стрічка", - кажуть вони.

The Job є частиною міжнародного проекту, який розповість про робітниць секс-індустрії у восьми різних країнах. За словами режисера фільму Ксенії Кравцової, команда почала робити проект у Будапешті спільно з правозахисниками, що займаються темою секс-робітниць. "У цей проект були запрошені вісім країн. Кожна зі свого боку повинна відобразити секс-роботу такою, якою вона є в даній країні. Від України таку стрічку зробили ми спільно з БФ "Легалайф-Україна", - розповіла Кравцова.

В Одесі відбулася презентація фільму / Фото Depo.Одеса

Саме волонтери організації – колишні робітниці секс-індустрії – і познайомили режисера з героїнями. Голова правління фонду Олена Фіськова розповіла, що багато дівчат відмовлялися від участі, але, все ж вдалося знайти героїнь для фільму. При цьому їм не платили за роботу в картині. "Ми рік спілкувалися з цими жінками до зйомок, щоб вони розкрилися і не соромилися нас", – зізналася режисер Ксенія Кравцова. Тому, за її словами, все вийшло відверто та без купюр.

Участь у презентації фільму взяла режисерка Ксенія Кравцова / Фото: thejobfilm.com.ua

"Ми демонструємо героїнь, в першу чергу, як жінок, людей… У моїх героїнь не проста, дуже небезпечна професія. Мене зацікавило, як вони потрапляють туди? Чи легко облишити цю професію? Як все відбувається? Які радощі в них, які проблеми? Врешті - хто вони? Я собі ставила дуже багато питань перед та під час зйомки. Було надзвичайно цікаво спілкуватися з дівчатами. Ми звикли до штампів, що повія - така собі нафарбована білявка на високих підборах. Звичайно, бувають і підбори, і білявки, але я побачила справжніх жінок, які через усі труднощі пронесли своє "Я", - вважає режисерка.

Відзначимо, що сам фільм, незважаючи на те, що жінки-героїні там постійно сміються над собою, над клієнтами і ситуаціями, які траплялися на роботі, залишає сумний післясмак.

Офіційний трейлер стрічки "The Job" ("Така робота")

У Києві в кінотеатрі "Жовтень" вже відбулися два покази української частини фільму – з аншлагами. Однак в Одесі все було спокійно: на безкоштовний показ у кінотеатрі "Родіна" прийшли близько 50 глядачів, які потім із задоволенням спілкувалися на фотовиставці, присвяченій фільму, у холі кінотеатру. Організатори боялися провокацій, але все відбулося на позитивній ноті.

По закінченню фотопоказу глядачі мали змогу поспілкуватися зі знімальною групою, актораками та подивитися виставку, присвячену картині "Така робота" / Фото Depo.Одеса

Поки що фільм планують "обкатати" на фестивалях, а потім – пустити в прокат. При цьому стрічка вже має нагороду журі Харківського фестивалю незалежного кіно "Бардак" за граничну відвертість та сміливість героїнь.

Віка: Вийшла на трасу та залишилася

Історія про Віку знімалася в Одесі. Це її рідне місто, і тут виховували її в любові. "В принципі, мене і зараз пестять і плекають, я у мами одна", – говорить вона. Жінка зізналася, що з 17 років вони з подругами займалися "гоп-стопом" – викрадали мобільні телефони. Щоб не сісти за ґрати, Віка вийшла заміж за чоловіка, що був старшим за неї на 22 роки, і змінила прізвище. Вона народила йому чотири дочки, а потім поїхала до мами, оскільки чоловік не зміг знайти себе у суспільстві і "підсів" на оковиту.

Віка зізналася, що все життя жила у любові / Кадр з фільму "Така робота"

За рік після розлучення, у 2010 році, Віка завагітніла двійнятами. "На нормальну роботу мене не брали, ніхто не хоче зв'язуватися з постійними лікарняними. Я вийшла на трасу. Вийшла і залишилася", – згадує одеситка. За її словами, як тільки з'явилися гроші – "зникли усі проблеми". Мама швидко все зрозуміла, але не засуджувала. Незабаром Віка купила їй будинок за містом, забезпечила шістьох дітей і вийшла вдруге заміж. На наше запитання, чи знають діти і чоловік, чим вона займається, вона відповіла, що чоловік все знає та вимагає кинути, а ось з дітьми вона говорити поки не готова. "Старшій вже 13 років, час вже їй все розповісти, але я поки не можу, та й зараз вона прихворіла", - каже Віка.

Віка виховує шестеро дітей та не наважується сказати їм про свою роботу / Кадр з фільму "Така робота"

За її словами, вона буде працювати на трасі поки затребувана і сподівається, що дочки ніколи так заробляти не будуть. "Мої клієнти усі одружені, дорослі чоловіки, я їх знаю по п'ять років, приїжджають порадитися, поговорити", – зізнається одеситка. За її словами, проблем з поліцією при цьому у неї не було: "Дільничний якщо бачить нас, то може грошей на бензин попросити, нам з ним пощастило".

Кадри з фільму "Така робота"

Таня: Відпрацювала та забула

Таких, як Таня у суспільстві називають людиною з обмеженими фізичними можливостями – дівчина залишилася без ніг і працює на протезах на трасі у Кропивницькому. Як і Віка, вибирає клієнтів старшого віку – чоловіків від 30 до 55 років: "У мене все серйозно, я не п'ю з молодими та дурними, груповим сексом не займаюся". У неї друга група інвалідності, і саме секс-послуги дозволяють їй лікуватися, утримувати маму і доньку.

Таня має другу групу інвалідності і заробляє сексом на життя / Кадр із фільму "Така робота"

Тані соромно займатися проституцією / Кадр з фільму "Така робота"

"Я ненавиджу свою роботу. Соромно та гидко. Найчастіше клієнти не поважають нас, ми для них – ніхто, після кожного я хочу помитися", – Таня зізнається, що досі не може звикнути до своєї професії, говорить, що переступити через себе найскладніше. Тому вона ніколи не обговорює на трасі з повіями своїх клієнтів: "Відробила та забула".

Таня ненавидить свою роботу / Кадр із фільму "Таке життя"

Альбіна: Мене продали у Москву

Історію про Альбіну знімали під Одесою в порту Чорноморська. У 18 років їй запропонували поїхати до Москви торгувати на ринку, однак по приїзду закрили на три дні в гаражі, "пояснивши" таким чином, чим їй доведеться займатися. Через три місяці Альбіна повернулася до України, однак ні про що не шкодує: "Час назад не повернути".

Альбіну змусили стати повією / Кадр з фільму "Така робота"

Пізніше вона познайомилася з тепер вже колишнім чоловіком та прожила з ним 12 років. Він не працював, а їй доводилося підробляти секс-послугами та утримувати родину з дитиною. Через місяць роботи на трасі Альбіну збила машина. Каже, що було страшно повернутися знову до минулого способу заробітку, тому вона продавала пиріжки на вокзалі. Згадувала, що були випадки, коли клієнти відбирали усі гроші, били.

На якийсь час дівчина пішла зі секс-індустрії / Кадр з фільму "Така робота"

Пізніше Альбіна поїхала на заробітки до Туреччини, де закохалася у сутенера. "Так, таке буває, жінка може отримати оргазм від клієнта", – зізнається Альбіна. Зараз вона повернулася до України, живе у подруг та шукає себе: "Я люблю свободу, так, чогось шукаю, але найголовніше, чого я хочу – щоб не кривдили моєї дитини", – зізнається жінка.

Вислухавши всі ці історії, стає ясно, що зрозуміти і, в разі чого, допомогти впоратися з важкими ситуаціями цим жінкам може тільки той, хто сам пройшов через все це. Але є історії секс-працівниць і з щасливим фіналом."Я пройшла цей шлях, – каже волонтер "Легалайф-Україна" Олена Фиськова. – Колись, коли я залишилася одна з маленькою дитиною на руках, мама тяжко хворіла… Я не знайшла іншого виходу. Я шукала чоловіків через Інтернет, спочатку просто мріяла завести заможного коханця. Так потроху цей заробіток став основним. Мені вдалося вийти з цієї професії. Я війшла заміж, знайшла роботу".

Волонтер Олена Фіськова колись була повією, а зараз допомогає жінкам, що стали секс-працівницями / Фото thejobfilm.com.ua

Чого хочуть працівниці секс-індустрії

"У цій професії є різні категорії жінок. Є ті, що обрали свій шлях свідомо. Їм потрібно, щоб держава визнала їхню працю офіційною роботою, щоб були соціальні гарантії, пенсійне забезпечення, – вважає керівник "Легалайф-Украина" Наталья Ісаєва, яка теж знялася у стрічці. – Вони готові сплачувати податки. Проте більшість жінок потрапляють в індустрію вимушено. Стоячи на дорозі, вони не захищені та стають жертвами насильства як з боку клієнтів, так і з боку правоохоронців, в них значно вищий ризик втратити своє здоров'я". Крім того, з боку суспільства існує велика стигма та дискримінація по відношенню до цієї вразливої групи.

Наталя Ісаєва знає, чого насправді хочуть повії / Фото thejobfilm.com.ua

На думку Ісаєвої, повнолітня людина, яка усвідомлено вирішила займатися наданням секс-послуг, не повинна каратися. Нагадаємо, що у 2006 році в Україні заняття проституцією було декриміналізовано, позаяк відповідальність передбачена Кодексом про адміністративні правопорушення (ст. 181) у формі штрафу в розмірі до 15 неоподатковуваних податком мінімумів (255 гривень).

Світлина героїні стрічки Віки з виставки

Волонтери просять звертатися дівчат, якщо їм погрожують та шантажуть кліенти, правоохоронці, рідні, якщо вони зазнали психологічного або фізичного насильства, потрібна допомога адвоката або лікаря, за телефонами гарячої лінії: (067) 450-777-4, (050) 450-777-4.

Всі новини Одеси читайте на Depo.Одеса

 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme