Щоденник ОМКФ-2019: Як минули церемонія відкриття та перший день кінофесту

Час настав, і якщо ви далека від кіно людина, не дивуйтеся і не лякайтеся. У найближчі кілька днів ви будете чути на пляжах і в кафе розмови про Джима Джармуша і Педро Альмодовара, спостерігати по всьому місту людей з лляними фірмовими сумками і бейджами на шиї, а Потьомкінські сходи і Зелений театр на ваших очах перетворяться в кінотеатри просто неба. Отже, Depo.Одеса разом з усім містом вирушає у тижневий кінозаплив на ОМКФ-2019. 

Ювілей – це завжди відповідально і хвилюючо. А ювілей наймаштабнішої кіноподії Східної Європи тим більше. Цього року Одеський міжнародний кінофестиваль відзначає своє десятиліття, а це означає, що кіноподія повинна бути мало не історичною. І хоча у порівнянні з київською "Молодістю", яка цього року відзначила 48-й День народження, ОМКФ поки що можна вважати "дитиною", проте поріг у 150 тисяч відвідувачів цей кінофорум перетнув дуже впевнено.

На свій перший ювілей кінофестиваль зібрав 71 повний метр, 22 короткометражних фільми та 15 майстер-класів, заявки цьогоріч надіслали з понад 80 країн та п'яти континентів. Не забули й про відомих гостей – кінофестиваль відвідають багаторазовий номінант на Оскар та володар Золотої пальмової гілки режисер Майк Лі, одна з найвідоміших французьких актрис Катрін Деньов та знайома багатьом зірка телесеріалів Роуз МакГоуен, яка проведе свій майстер-клас. Взагалі, секція освітніх майстер-класів приємно тішить цього року, починаючи від режисера Ахтема Сейтаблаєва і закінчуючи сценаристом та викладачем Ванкуверської кіношколи Майклом Бейзером. І Майк Лі, і Катрін Деньов особисто відкриють на ОМКФ свої міні-ретроспективи, тож можна буде подивитись улюблені кінострічкі на великому екрані. 

Цьогорічна програма традиційно складається з Міжнародного конкурсу, Національного конкурсу, Конкурсу національного короткого метру та конкурсу документальних фільмів. 

Особлива рекомендація – не пропускати"документалку". Якщо потрібні "вершки" кіносвіту – йдіть на секції "Фестиваль фестивалів" та "Гала-прем’єри". Тут знайдете переможця Канського кінофестивалю "Паразити", останню роботу Педро Альмодовара "Біль та слава" з Антоніо Бандерасом та Пенелопою Крус у головних ролях, хоррор від Джима Джармуша "Мертві не помирають", документальний погляд на життя скандального продюсера "Вайнштейн", випробування на міцність своїх нервів від Фатіха Акіна "Золота рукавичка" про маніяка, володаря "Золотого ведмедя" на Берлінале-2019 "Синоніми", переможця минулорічного Сан-Себастьяну "Між двома водами". Для гурманів Одеський кінофестиваль разом з Довженко-центром представить ретроспективу "Голлівуд на березі Чорного моря", в яку потрапили добре всім знайомі "Ягідка кохання", "Мовчи, суме, мовчи", "Воєнно-польовий роман", "Весна на Зарічній вулиці" та одна з останніх робіт Кіри Муратової "Настроювач". Зауважимо, ця ретроспектива – гарна нагода показати батькам їхнє улюблене кіно на великому екрані. 

Потьомкінські сходи вирішили задіяти не один раз, а двічі. 14 липня на них відбудеться кінопоказ чорно-білої стрічки "Козаки", знятої на студії Metro-Goldwyn-Mayer у 1928 році, а 19 липня сходи стануть локацією для однойменного перфомансу Влада Троїцького, режисера мультидисциплінарного фестивалю Gogolfest та засновника театру ДАХ.  

Минулого року кінофестиваль запровадив систему електронного бронювання квитків, і для багатьох це стало пеклом. Певною мірою не обійшлося без пекла і в цьому році – тепер у власника абонемента може бути заброньовано лише 10 фільмів, наступні бронювання відкриваються після використання попередніх. До того ж, бронювання винесено на незалежний ресурс ticketbox.com, а це на початку сильно ускладнювало комунікацію. Вишенька на тортику: якщо один фільм фіналом хоча б на 10 хвилин "залазить" на наступний запланований, система не дасть забронювати квиток на останній, тож відвідувачу пряма дорога на Last minute Access.  Ще одним несподіваним рішенням стало розширення списку локацій аж до Аркадії – тепер деякі стрічки з секцій "Гала-прем’єр" та "Фестивалю фестивалів" будуть демонструвати в новому кінотеатрі Multiplex. Дивно як з міркувань логістичної складової (всі давно знають, що кіномани курсують між Музкомедією та кінотеатром "Родіна" в центрі міста), так і з точки зору самопочуття внутрішнього естета (бо район Аркадії останні роки не викликає нічого окрім нервового тремору). З ностальгією згадуються перші роки кінофестивалю, коли окрема частина фільмів демонструвалась на базі Одеської кіностудії, яка зараз, до того ж, має оновлену глядацьку залу. 

Апофеозом п’ятниці мала стати червона доріжка, хоча дехто, напевне, більше чекає на репортаж з одного відомого сайту наступного дня, аніж самої церемонії. Що ж, глядачі не будуть розчаровані – був і відвертий несмак, і Монро в образі рожевої русалки, і купа малознайомих людей, які не мають до кіно жодного відношення. Із зірок "підвезли" лише Майка Лі, який чесно зізнався, що будь-який кінофестиваль краще, ніж Оскар, та Роуз МакГоуен, у якій зараз важко впізнати рудоволосу Пейдж з серіалу "Зачаровані". Катрін Деньов обіцяли на церемонію закриття. 

Травесті-діва Монро / Фото: Ізбірком

Роуз МакГоуен /  Фото: Ізбірком

Поки гості церемонії в Оперному театрі дивились фільм-відкриття "Прекрасна епоха" (про нього – вже у наступному щоденнику), всі інші почали свій кінотиждень зі стрічки "Варда за Аньєс", фільму-сповіді одного з флагманів французької "нової хвилі" Аньєс Варди. Стрічка створена як кіношлях режисерки, який вона подає у вигляді майстер-класу для студентів: розказує про свої основні роботи, прийоми, які використовувались у різні роки, тенденції та теми, які хвилювали митців протягом десятиліть. Аньєс Варда була відома не тільки як режисерка ігрових та документальних стрічок – вона починала як фотографка та арт-кураторка (вивчала мистецтво у Сорбонні), а ХХІ століття зустріла із цифровою камерою в руці, яка дозволила відзнятий матеріал використовувати потім у інсталяціях та художніх виставках. Аньєс Варда пішла від нас у березні цього року, назавжди залишившись одним з найпомітніших візіонерів сторіччя. 

Кадр з фільму "Варда за Аньєс" / Фото: ОМКФ

На щастя, заради вечірок цього року не треба далеко їхати – організатори відмовилися від традиційного клубу Caleton та зробили офіційними партнерами кінофестивалю LouLou та Zelda Bar. Коктейлі, тусовка біля Вакарчука, завжди весела Джамала, виступ Zhenya Sugak –  вечір можна було б вважати вдалим, якби не потрапляння під поливальну систему у Міському саду дорогою додому. Що ж, дуже ефектно "влетіли" у фестивальний тиждень. Далі буде...