Ось-ось пролунає останній дзвоник: Чи закінчиться булінг в одеських школах

Одеський регіон регулярно стикається із гучними скандалами, пов'язаними зі знущаннями над дітьми. Зазвичай такі історії замовчуються і лише через розголос у соцмережах та ЗМІ набувають резонансу та привертають увагу всіх структур 

Фото: humanrights.org.ua

Українські підлітки – втім, слід визнати, не лише українські – не тільки цькують однолітків, а й знімають це на відео і викладають у соціальні мережі, тим самим ще більше психологічно травмуючи жертву. У березні одеситів вразили випадки, коли хлопчики у п'ятому класі 107-ї школи довели однокласницю до коми, а у Біляївському районі школяра регулярно бив однокласник, в той час як інші мовчки знімали це на камеру. Яке покарання понесли за це винні і що робиться, щоб цьому запобігти, з'ясовувала кореспондентка Depo.Одеса.

В 2019-му, як розповіла директор департаменту освіти і науки Одеської міськради Олена Буйневіч, навчальний рік завершується 31 травня. Саме час підбивати підсумки.

У дитячому фонді ООН (ЮНІСЕФ) вивчали життя українських підлітків віком 10–16 років. Школярі розповіли фахівцям про поширеність булінгу і кібербулінгу (цькуванню через інтернет, зокрема соцмережі, – ред.), насильство у школах і відсутність достатньої підтримки з боку сім'ї. Зібрати статистичні дані ЮНІСЕФ допомогли співробітники Українського інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка. Вони провели опитування у 287 навчальних закладах, поговорили з 13 тисячами учнів 5-11 класів загальноосвітньої школи. За результатами опитування з'ясувалося, що третина учнів хоча б раз брала участь у бійках у школі. 38% ображали або принижували інших протягом останніх двох місяців. 23% робили це один або кілька разів, позаяк 3,5% пригнічують інших дітей регулярно. Кожна п'ята дівчинка б'ється, щоб самоствердитися. Кожен п'ятий підліток зазначив, що кривдив однолітків в Інтернеті. 21,5% підлітків вважають себе жертвами онлайн-цькування.

Нагадаємо один з останніх скандалів скандал: 14 березня п'ятикласниці школи №107 Софії Потатулькіній стало зле на уроці, її госпіталізували до реанімації. Рідні заявили про булінг, дирекція спочатку все заперечувала. 

Про цей випадок, може, так і не стало б відомо, якби не допис Оксани Толкачової, тітки постраждалої дівчинки,  у "Фейсбуці". За її словами, на уроці фізкультури однокласники кілька разів ударили дівчинку м'ячем в потиличну частину. "Уже в класі на неї справила додатковий психологічний тиск класний керівник – через 1,7 тис. грн, які батьки школярки не внесли до фонду школи. Дитина впала в транс і знепритомніла. Вчитель не вжила жодних заходів, поки діти не закричали на весь клас. Софії викликали "швидку", дитина впала в кому, – розповіла Оксана Толкачова. За її словами, дівчинка неодноразово скаржилася на те, що її в класі гноблять і принижують хлопчики. Мати зверталася до директора і класного керівника, щоб запобігти знущанню над дитиною, але це нічого не дало.

Дитина була доставлена бригадою швидкої допомоги до реанімації дитячої лікарні №3. "У дівчинки стався епілептичний напад", - пізніше уточнив співробітник ювенальної поліції Портофранківського відділу поліції Костянтин Летвіненко. Тільки ввечері п'ятикласниця отямилася, але ще довго перебувала в стані шоку.

Спочатку директор школи Олена Гусейнова стверджувала, що раніше в класі не було випадків булінгу: "На п'ятому уроці української мови Софії стало погано, медсестра викликала "швидку" і викликали маму, - розповідала Гусейнова. - Що стосується інформації про булінг в класі, то там його немає, хоча клас складний в тому плані, що діти там дуже активні". Самі однокласники також говорили, що на фізкультурі грали в волейбол, і м'яч влучив Софійці по голові випадково під час гри. Проте пізніше з'ясувалося, що до того в цьому ж класі побили хлопчика, навіть поліцію викликали, а в класі встановили відеокамери.

Зазначимо, що не всі батьки підтримали постраждалих. "Булінг має на увазі жертву. Це п'ятий клас, розумієте? Діти бісяться, грають. Ніякої спрямованої агресії не було ніколи. У класі 20 хлопчиків і 10 дівчаток", - казали мами однокласників.

Щодо згаданого інциденту у школі створили спеціальну комісію, до якої увійшли представники поліції, департаменту освіти, школи і батьки учнів. Згідно із законом про покарання за булінг, до відповідальності могли притягнути і викладачів, які допустили знущання над дівчинкою, і батьків чотирьох п'ятикласників, які, власне, і били свою однокласницю. У підсумку з усіма учнями класу попрацювали психологи, і на цьому все скінчилося.

"В Одесі навчаються понад 90 тисяч школярів. І, звичайно, на таке величезне місто, на щастя, ми про такі ситуації часто не чуємо", – заявила тоді директор департаменту освіти і науки Одеської міськради Олена Буйневіч. А вже через пару днів – і тільки завдяки опублікованим роликам – з'ясувалося, що в школі в селі Августівка Біляївського району 14-річного підлітка регулярно б'є в школі однокласник.  На відео було знято, як 9-класника Вадима б'є однокласник. Нарикінці хтось з підлітків кричить фразу "Не знімай!", після чого відеозапис обривається.

Директор школи в курсі ситуації, але не вважає це булінгом. За словами матері постраждалого хлопця Ірини Белобаби, яка виклала запис з побиттям до мережі Інтернет, її сина пізніше знову побив той же нападник. Але вже не в школі. У її дитини струс мозку, проте лікар, який оглядав побитого школяра, не вказав цього, зафіксувавши лише гематому. Пізніше в поліції внесли дані в ЕРДР за ст. 125 КК про умисне легке тілесне ушкодження.

"Ситуація така, що двоє хлопчиків, між якими виник конфлікт, товаришують, – іноді посваряться, потім помиряться, як це буває. Поки що факт цькування не було зафіксовано, але на відео дійсно видно, що вони боролися між собою", – каже начальник відділу ювенальної превенції Віталій Капуляк. У Службі у справах дітей Біляївської РДА стверджують, що факт цькування на даний момент не зафіксували. "Там зараз підключені всі структури, які працюють з дітьми та з батьками, ведеться розслідування. Зараз булінг не підтверджується. Ви зрозумійте, це дитячий колектив – серед дітей часто виникають суперечки, скандали, бійки", – пояснює директор Служби у справах дітей Біляївської РДА Наталія Таріца.

Відзначимо, що на офіційних сайтах одеських судів тільки зараз стали з'являтися новини про покарання за булінг за всіми нормами законодавства. На початку травня Приморський районний суд Одеси оштрафував батька 12-річного хлопця, який знущався над однокласницею. Юнак, перебуваючи в приміщенні школи, висловлювався на адресу своєї однокласниці образливими словами і кілька разів поранив її кульковою ручкою. "За результатами розгляду було прийнято рішення про притягнення батька до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 3 статті 173-4 КУпАП (булінг), і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень", – відзначили в суді.

Ще одна історія сталася вже в Чорноморську. Неповнолітня школярка посварилася з ровесницею в соцмережах: вона психологічно тиснула на іншу дівчинку і ображала її. Це правопорушення відповідає ч.3 статті 173-4 КУпАП, в якій йдеться про буллінг. Після вивчення матеріалів Комінтернівський суд визнав винною школярку, яка влаштувала цькування. Тепер її батьки повинні виплатити штраф у розмірі 850 грн і судовий збір – 384 грн. Варто зауважити, що, на думку багатьох експертів, у новому законі не враховується той факт, що постраждалій дитині знадобитися допомога фахівця-психолога, чиї консультації зараз коштують набагато дорожче призначеного штрафу.

Не можна сказати, що в Одесі нічого не робиться задля вирішення проблеми цькування. Так, у березні стартував кінофестиваль дитячого живого кіно на тему "Стоп булінг". Ідею підтримали Одеська кіностудія і директор театру "Будинок клоунів" Борис Барський. "Коли ми почули про проблеми булінгу, почали вникати у суть, виявилося, що проблема не в самій дитині, а в тій соціальній ситуації, в якій вона перебуває", – зазначив режисер кінограм Денис Коштура.

До вирішення проблеми булінгу долучилися кінематографісти та "Будинок клоунів"

 

Організатори відзначили, що відтепер кінофестиваль буде проводитися щорічно у березні-червні в три етапи. Діти у віці від 8 до 18 років зніматимуть і демонструватимуть власні кінофільми, присвячені обраній тематиці. У фіналі десять команд-переможців за оцінками журі розділять між собою номінації: кращий фільм, краща креативна задумка, кращий соціальний ролик, кращий режисер, кращий оператор, кращий актор, краща актриса, найкращий сценарист, кращий художник, краще розкриття теми. Незабаром, 1 червня, школярі повинні представити свої роботи. 

Попереду літо, і це значить, що багато юних одеситів відпочиватимуть у дитячих таборах, а там теж можуть виникати конфлікти. Як радить Центр інформації про права людини, якщо дитина стала жертвою булінгу, найголовніше – не тримати це у секреті. Про це варто розповісти друзям, рідним, тим, кому можна довіритися та від кого можна отримати допомогу. Також не слід пояснити дитині, що не треба звинувачувати себе у тому, що її цькують. Якщо образи перетворились зі словесних на фізичні – тим більше треба не зволікати, а йти до директора або завуча й докладно про все розповісти. Часто діти мовчать, бо не хочуть, щоб їх називали "стукачами", але не треба цього боятися. Якщо у школі є психолог, то можна сміливо звернутись до нього, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.

Батькам часто важко дізнатися, чи їхні діти ставали жертвами булінгу, адже часто підлітки неохоче розповідають про цькування у школі. Тому головна порада для батьків – бути більш уважними. Якщо дитина стала замкнутою, вигадує приводи, щоб не йти до школи, перестала вчитись, то варто спокійно з нею поговорити. Причина такої поведінки може бути не у банальних лінощах. Також до видимих наслідків булінгу належать розлади сну, втрата апетиту, тривожність, низька самооцінка. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитися від агресора.

Все це варто врахувати батькам. Вони мають дати зрозуміти дитині, що їм можна довіряти, що не звинувачуватимуть її у тому, що вона стала жертвою булінгу. Треба розповісти, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Пояснити різницю між "пліткуванням" та "піклуванням" про своє життя чи життя друга/подруги. При цьому у розмові з дитиною не слід використовувати такі кліше, як "хлопчик має бути сильним та вміти постояти за себе", "дівчинка не повинна сама захищатись" та інші. Це тільки погіршить ситуацію.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Одеса