Майбутнє Одещини: Кількість районів зміниться, а депутатів райрад скасують

Сайт Depo.Одеса з'ясовував, чому зараз в Одеській області так поспішно і не завжди законно створюють територіальні громади, і як проти них "воюють" депутати.

Чому Одещина – найпроблемніший регіон з децентралізації 

У рейтингу формування спроможних громад Одеська область продовжує займати 18 місце. Станом на 1 листопада утворено лише 38 ОТГ. При чому у п’яти з них (Новоборисівська, Чогодарівська, Петровірівська, Андрієво-Іванівська та Іванівська ОТГ) перші вибори відбудуться  тільки 22 грудня. Усі громади, таким чином, покривають лише 35% території області. 

Як повідомила нещодавно директорка Одеського центру розвитку місцевого самоврядування Юлія Молодожен, з приводу таких показників, до Одещини має приїхати міністерка розвитку громад та територій Олена Бабак. За її словами, Бабак бачить Одещину як один із проблемних регіонів, де облрада гальмує затвердження планів розвитку ОТГ.

"Блокує процеси саме обласна рада, не адміністрація. Депутати постійно не хочуть затверджувати плани розвитку громад, тому у нас на карті децентралізації є білі плями", – пояснила Молодожен. Коли саме повина приїхати Олена Бабак до Одеси, у ЦРМС не знають, проте чекають на чиновницю найближчим часом. 

На фото зліва на право: Оксана Гуненкова, Юлія Молодожен та Олеся Голинська / Фото: Depo.Одеса

Зазначимо, що раніше Одеська ОДА хотіла затвердити 82 ОТГ, але облрада не спромоглася на цю конфігурацію. Згодом Кабмін запропонував 54 громади, але зараз новий уряд може змінити і цю цифру. "Якщо зараз приймуть новий закон, згідного з яким затверджувати плани громад буде Кабмін, а облради усунуть від цього, то це вирішить усі питання. Може, навіть, не буде необхідності у тому, щоб сюди приїжджала Бабак", – висловила свою думку радниця з питань децентралізації Євгенія Генова. Але, поки що за закон ніяк не проголосують.

На питання кореспондента Depo.Одеса, чи розуміє ці болючі теми новий очільник Одеської ОДА Максим Куций, Юлія Молодежен відповіла, що з нею дійсно намагалися зв’язатися, щоб оговорити ці питання, але, поки що, "не співпадають графіки". 

Як розподілять Одещину та чому бісяться депутати

В Україні ще кілька місяців тому була презентована Концепція змін до Конституції, відповідно до якої адміністративно-територіальний устрій матиме трирівневу систему, де первинною ланкою є громада, потім округ (район), а потім вже регіон (область). Передбачається, що місцеві та обласні ради збережуться, а от районні припинять існування. Ще одне нововведення – на рівні обласних рад будуть утворені виконавчі комітети. Адміністрації планується ліквідувати, а натомість запровадити інститут префекта, головною функцією якого буде здійснення нагляду за дотриманням Конституції і законів місцевими радами під час ухвалення ними нормативно-правових рішень.

Колишній уряд саме так планував "перекроїти" Одеську область

Звісно, це неабияк налякало депутатів райрад, які опинилися поза справами, тому вони постійно залякують місцевих мешканців. Тобто "усе пропало – пенсію не будуть сплачувати", "школи, садки та лікарні закриють", тощо.

"Зрозуміло, що про справжні ОТГ ніхто з них не розповідає, згідно з якими громада організує ЦНАП, є представник соцслужби, пенсійного фонду, офіцер громади, сімейні лікарі і таке інше",  – пояснює  ситуацію радниця з питань децентралізації ЦРМС Оксана Гуненкова.

Також депутати не сприймають пов’язане з реформою збільшення округів Одеської області. Колишній уряд планував, що замість нинішніх 26 районів залишаться лише чотири: Одеський, Білгород-Дністровський, Подільський та Ізмаїльський. Однак міністерство розвитку громад та територій розробляє іншу концепцію адміністративної реформи, тому кількість районів, а точніше округів, можуть переглянути. "Їх буде більше чотирьох, але менше 10", – запевняє Оксана Гуненкова. При цьому, за її словами, не потрібно боятися, що після такого укрупнення, жителям сіл доведеться за будь-яких питань їхати "за тридев'ять земель", як їх залякують депутати. "Усі послуги будуть надаватися в об'єднаних територіальних громадах, тож їхати у райцентр не доведеться", –підкреслює Гуненкова.

Останні скандали навколо ОТГ 

Зрозуміло, що найбагатіші ОТГ формуються біля Одеси. Це Авангардівська, Таїровська, Візірська ОТГ, на відміну, скажімо, від Яськівської чи Мологівської. Але перші – найконфліктні: наприклад, зараз точаться скандали навколо Фонтанської ОТГ, до якої то входить Нова Дофіновка, то знов ситуація розгойдується, і село вже не хоче приєднуватися. Ті ж рухи спостерігаються і у найближчому до Одеси Біляєвському районі.  

Ситуцію підігрівають також і плани Кабміну. Уряд має намір переглянути методику спроможності громад. Так, в ОТГ має проживати не менш 250 дітей шкільного і 100 дітей дошкільного віку, не менше 5 000 осіб, індекс податкоспроможності бюджету громади має складати не менше 0,3, частка місцевих податків та зборів у власних доходах ОТГ – не менше 10%. Це ставить під загрозу існування низки громад, зокрема вже раніше створених. Відповідно, зараз там активно шукають можливості зберегтися на карті за рахунок приєднання до себе додаткових сіл та селищ. Так, нещодавно це питання виникло у селі Градениці, де місцеві депутати ще рік тому ухвалили рішення зі згодою на приєднання до Біляївської ОТГ. Однак Біляївська ОТГ поки що тільки вивчає можливість такого приєднання, робить економічні розрахунки. У той же час серед депутатів Граденицької сільради з'явилася ідея приєднатися до вже створеної Яськівської ОТГ. В ніч з 4 на 5 листопада на подвір'я активіста такого об'єднання Валерія Сокола кинули бойову гранату. Він стверджує, що попередньо йому погрожували.

Ще одна проблемна ділянка – це села Міжлимання. Тут давно вирішили об'єднуватися між собою мешканці трьох сільських рад: Августівської, Іллінської та Маринівської, але кілька років поспіль не можуть визначитися, яка з них буде головною. Відповідно, до виборів голови та старост справа так і не дійшла. Усатівська сільська рада хотіла навіть приєднатися до цієї громади, але дійшло до бійки, і пропозицію відхилили.

Тим часом, Нерубайське ухвалило рішення щодо об'єднання з Холоднобалківською сільською радою. Однак на громадські слухання, де обговорювали об'єднання, як повідомляють у групі "Голос громади (с. Нерубайське)", прийшло лише кілька десятків людей. 

Додамо, що у лютому 2020 року закінчується термін добровільного об’єднання громад, тому багато ОТГ зараз формується саме нашвидкоруч. Навіть у Бесарабії, де довго ніхто не хотів об’єднуватись, почалися рухи, але деякі з них мають ознаки фіктивності. "Зараз йдуть активні перемовини між селами в Ізмаїльскому, Саратському, Ренійському, Татарбунарському та Болградському районах. Але у нас виникає багато питань, наприклад, до новоствореної Придунайської громади, Жовтоярської ОТГ", – застерігає від фейків Юлія Молодожен. Фахівці з децентралізації пояснюють, що таким чином депутати та чиновники райрад, які перечікували чотири роки після старту реформи, зрозуміли, що треба встигнути вскочити в останні вагони та терміново під себе формують громади.

Перейдемо до ще одного болючого питання. Річ у тім, що Міністерство фінансів закликало казначейства призупинити виплати субвенцій місцевому самоврядуванню. Тобто в ОТГ зараз заблоковані багато проектів. На відповідне запитання Depo.Одеса, радниця з питань управління місцевими фінансами Олеся Голинська розповіла, що зараз потроху, після усіх фінансових перевірок, кошти заходять. "Процес надання субвенцій був призупинений, але після перевірок у деяких громадах гроші надішли", – запевнила Голинська.

Таким чином, Україна прямує до логічного завершення децентралізації і повномасштабного втілення реформи місцевого самоврядування. Тобто, як запевняють фахівці, "реформи не спинити" і на нас чекає насичений 2020 рік.