Євген Клопотенко: "Найскладніші міста для харчування – Київ, Одеса, Львів, Дніпро"

Саме збірник страв Євгена Клопотенка, що отримав візу державної санітарно-епідеміологічної експертизи, став основою для трансформації шкільного харчування. Днями Клопотенко прибув до Одеси та поспілкувався з викладацьким активом, волонтерами та простими одеситами, щоб довести переваги свого курсу. Depo.Одеса занотувало основні тези майстра. 

Про харчування у великих містах

"Одразу скажу, що найскладніші міста для харчування – це великі міста: Київ, Одеса, Львів, Дніпро. У Києві ми щодня воюємо. Там щоразу то депутати не зібралися, то хтось не прийшов. Двічі був у Львові: прийшли представники 15 шкіл, але я там мало не посивів. В Одесі офіційно я вперше, до цього був неофіційно. Позаяк в Україні вже 2 тисячі шкіл з 17 000 перейшли на харчування за моїм збірником". 

Про кулінарні переваги українців

Фото: Facebook/Євген Клопотенко

"Я не можу змінити ваші кулінарні вподобання, тому що ви вже дорослі сформовані особистості, і мені дивно було б вам говорити, мовляв, спробуйте кебаба з сиром, або нагетси, бургери, спагетті болоньєзе або суп міністроне. Звичайно, ви спробуєте, і можливо, вам сподобається, проте нічого кращого бабусиних вареників або смаженої картоплі, або булочки з корицею, або запіканки з сиром ви все одно не визнаєте. І в принципі це нормально, дорослі люди так думають, я сам досі люблю олів'є, але я його не їм. Теж саме з "шубою". Я її не їм, тому що не вважаю її корисною. Але мені хочеться цих страв, тому що коли я народився, олів'є вже було, і "шуба" була. Тому коли зрозумів: щоб поміняти людей, потрібно просто поміняти їхній підхід до їжі, це така дуже хитра і цікава річ. Я впевнений, що більшість людей, які люблять їжу, мислять позитивно. Тому моя головна мотивація – зробити харчування краще. Я коли бачу, як діти стоять у черзі за новими стравами, їдять іх, і у них світяться очі, то розумію, що рухаюся у правильному напрямку. Проте просто так змінити кулінарні вподобання складно. Тому що діти приходять додому і кажуть: "Мамо, приготуй, будь ласка, міністроне", а мама така: "Давай ти просто з’їсиш сосиску і помовчиш". Все, що ми любимо, все, що нам подобається, то все сформовано у дитинстві, до 15 років. Все, що ви любите їсти, і, все що я люблю їсти, це те, що ми любили у самому дитинстві, нічого більше не змінилося. Якщо ви любили з дитинства вівсяну кашечку, що б вона була заварена на молочці, ви її будете все життя любити, скільки б вам років не було. Я в цьому впевнений від А до Я".

Про користь перших страв

Фото: Facebook/Євген Клопотенко

"Ми всі з дитинства знаємо, що кожен день їсти суп треба. Для чого? Правильно! Щоб травлення було гарне. Так мене виховала мати, і мільйони українців були виховані так само. Потім ти береш суп і йдеш до мікробіологів, які можуть розібрати питання на детальки. І виявляється, що у супі є жир і желатин, клітковини і переварені овочі, в яких майже немає вітамінів, тому що їх виварюють. І в принципі, там більше нічого немає. Тобто ти можеш взяти чай, покласти туди трохи овочів, вершкового масла і випити, і це буде той же суп. І ти розумієш що суп можна не їсти кожен день. Так, я дивні речі говорю. Коли я поїхав до Парижа, у них у меню немає у школах супів, і в Італії немає супів. Вони не їдять супи, бо це тільки у нас, у Радянському Союзі, потрібно було їсти суп і хлібець з вершковим маслом, щоб було багато енергії, що б ти міг працювати. Це було нормально у той період часу. У нас у голові одні правила смаків і одна система смаків, і одні вимірювання того, що ми вважаємо смачним. Але я поставлю вам зараз одне питання дуже швидко. І ви на нього дуже швидко маєте відповісти. Якщо ви думаєте більше однієї секунди, то це означає що вже включається ваш мозок. Що п'є корова? Молоко. Цей експеремент показує, як ви вибираєте їжу у магазині. Я вам можу сто разів говорити, що супи не треба їсти. Ви скажете: "Добре, я зрозумів, я розібрався, клас". Прийдете додому і будете їсти суп. Зварите бульйон і будете думати про це: "Ага, не можна суп". Саме так відбувається з курінням. Це шкідливо, фу-фу, і стоїш-куриш і думаєш про це. Це і є різниця між тим, що ти думаєш головою і як ти приймаєш рішення". 

Про місію власного збірника

Фото: Facebook/Євген Клопотенко

"За допомогою цієї збірки, цього меню, цієї всієї компанії я хочу, щоб діти формувалися з іншими смаковими звичками, більш сучасними та корисними. Коли я питаю, що ти любиш найбільше, у 80% випадків мені кажуть, що "олів'є". І ти розумієш, що це не проблема українців, адже "олів'є" їдять у всьому світі. Я говорю про те, що ти не знаєш нічого, крім "олів'є". Всі його їдять на Новий рік, а потім їдять його щодня. Це не погано, просто я хочу дати дітям розширення, щоб вони розуміли, що таке мінестроне і що таке рукола, що таке базилік. Вони можуть це не їсти, але вони повинні розуміти і знати що це. 80% хлопців та дівчат після закінчення школи не знають, що таке рукола, як зростає кабачок, звідки беруться помідори. Це смішно, але ні – це статистика, яку я спеціально дуже довго аналізував. Тому головне завдання мого збірника – дати дітям можливість знати, що їжа може бути іншою, і система харчування вже зовсім інша. Адже у школах готують те саме, що й у воєнних частинах, лікарнях, тюрмах – всюди одна і та ж їжа. Ти всюди можеш поїсти котлетки рибні, і це нормально, вони готуються по одному і тому ж рецепту. Тому коли я пропоную зміни, не всі їх приймають. Діти ж їдять, їм же окей. Я згоден – все окей, в принципі, але у мене питання до вас: чому ви ходите з телефонами? Чому ви не ходите з червоними телефонами з диском? Тому що в сумочку не поміщається. Телефони розвиваються, і вам від цього так зручніше, прикольно, фотографії, все таке. А чому ми тоді не ходимо зі старими? З їжею інакше: ми їмо стару їжу, адже процес її розвитку дуже складний".

Про смертельне харчування

"Ми зараз посідаємо перше місце за смертністю у світі. Є така компанія, вона називається Всесвітня організація здоров'я, і вона зробила велике дослідження на тему "Від чого помирають люди". І от наша Україна посіла перше місце серед всіх країн у світі, де люди найчастіше помирають від проблем, пов'язаних з харчуванням. Так, саме Україна, а не США, які ми часто показуємо як взірець неправильного харчування. Америка – на десятому місці. Є об’єктивні дані, які говорять, що у нашій системі харчування є проблеми. Вона застаріла, її потрібно змінювати, але її поміняти дуже складно. Тому я взявся за один клас і вирішив почати з дітей. Потім, коли ми просто покращимо дитяче харчування, ми вже почнемо займатися навчанням профтехучилищ". 

Про приклад батьків

"Якщо у вас вдома є цукерки, а ви дитині забороняєте їх їсти, то нічого путнього не буде. Просто не варто купувати цукерки, тоді ви не будете дитині нічого забороняти. Нехай у вас вдома буде тільки та їжа, яку ви їсте, якщо ви говорите що вона відмінна. Коли мама змушувала мене їсти вівсяну кашу, а сама пила каву з сиром і хлібом натщесерце, то я нібито нічого не розумів, проте згодом я виріс та зрозумів: мама не їсть кашу. Я зараз не люблю кашу! Давайте дітям те, що ви їсте самі, і дитина до того звикне. Одного разу ви приготуєте за моїм рецептом брокколі з арахісом, і вона буде в шоці, їй сподобається, просто потрібен час".