Одеса у 3D: Як зберігають від втрати історичні пам'ятки

Кореспондент Depo.Одеса дізнавався, якою може стати Одеса, якщо Дюка оживлять, Воронцовському палацу повернуть ідентичний вигляд, а Археологічний музей можна буде побачити з іншого боку. 

Громадська організація Pixelated Realities, учасники проекту "Одеса на дотик", розповіли, як розроблялися 3D-моделі для бронзових макетів одеських пам’яток – Колонади, Воронцовського палацу, мерії, Археологічного та Морского музею та Оперного театру. Одеській архітектор Федір Бойцов, засновник організації, каже, що для їхнього виготовлення застосовувалися численні інновації. Кожен макет пройшов такі етапи виробництва, як сканування, розробку моделей, фрезерування, 3D-друк основ для форм, лиття силіконових форм, лиття металом та полімером, збір та шліфування готового виробу.

Таким чином, люди, які погано бачать, або не бачать взагалі, пізнають пам’ятники на дотик. Це також цікаво для людей, які не мають проблем із зором: відтепер вони зможуть побачити у повному об’ємі, наприклад, Воронцовський палац, яким він був ще за часів графа Воронцова – із зимовим садом. Зараз це особливо доречно, тому що на час реставрації будівля повністю огороджена. Також на 3D-макеті можна побачити, як виглядає Археологічний музей з боку мерії, яка його повністю закриває, та створити уявлення про культурну пам’ятку в об’ємі. А ще – доторкнутися до незвичного даху, наприклад, Морського музею, який, виявляється, має напрочуд ребристу поверхню.

Цього року команда запустила Спільнокошт під назвою "Культура. Спадщина. Сканування", аби розпочати в Одесі безкоштовні курси для 3D-художників з практикою на об’єктах культурної спадщини. Вони шукають підтримку на закупівлю трьох ноутбуків для учнів. 

Організація планує навчити обробляти скани та займатися 3D-моделюванням студентів-архітекторів, художників та фотографів, яким це цікаво. Усе буде відбуватися в арт-простірі "Синій краб" на Приморській, 42. Навчання планують розпочати у травні і воно буде тривати місяць. Організатори хочуть набрати десять студентів, від яких буде потрібна лише захоплююча текстова мотивація, бо навчання безкоштовне. 

Архітектор Федір Бойцов, який навчатиме майбутніх спеціалістів, розповідає: "У 2016 році ми засканували статую Дюка та закинули її у кібер-простір. Його побачили сотні людей по всій Україні завдяки окулярам віртуальної реальності. Прийшов час зробити культурну спадщину помітною, креативно показати її цінність широкому загалу людей. Для цього маємо передавати свій досвід та знання: розширити команду та навчити партнерів працювати цифровими методами". 

  
На думку кураторки проєкту Яни Бойцової, 3D-сканування, представлення у доповненій реальності, дозволяють музеям, галереям та історичним заповідникам оживляти культурну спадщину та залучати нову аудиторію. "ЗD-макет допомагає зберігати артефакт, наприклад, таких скульптур Лаоокон, які постійно нищать вандали", – каже Бойцова.

Зазначимо, що раніше спеціалісти з моделювання відновили дачу Докса, двоповерховий особняк з піщанику, побудований на початку ХХ століття і знесений у 2016 році. Хлопці зробили тривимірну модель, яку можна розглянути з різних сторін, а також побачити об'єкти з оточення особняку. 

Таким чином, обстеження та проєктування з використанням 3D сканування дозволяє отримати початкові дані про історичну будівлю, а завдяки отриманим 3D моделям можна відновлювати втрачені елементи декору. "Цього року спільно з "Тисячама дверима Одеси" архітектори виконали сканування чавунної ручки. Тепер її можна буде відлити та встановити на відреставровані двері другу ручку, яка була втрачена", – пояснила Бойцова.

Архітектори відсканували чавунну ручку

Влітку 2019 року у вмираючому кінотеатрі "Зоряний", з якого хочуть зробити торговий центр, громадські працівники відсканували у 3D семиметрове космічне панно відомого одеського художника Юрія Єгорова. За допомогою фотограмметрії, вони зберегли мозаїку другої половини ХХ століття і подовжили їй життя.

Мозаїку з колишнього кінотеатра "Зоряний" вдалося зберегти

Ще раніше вони оцифрували пам'ятники Дюку і Дерібасу, а найближчим часом хочуть оцифрувати Воронцовський маяк, а також Потьомкінські сходи. Але не усі реставратори у захваті від нових ідей. Наприклад, Анатолій Ізотов вважає, що, впроваджуючи все більше цифри, втрачається контакт фахівця з реальним об'єктом. "Вже сьогодні відбувається втрата навичок працювати руками", – каже він. У свою чергу, Бойцова вважає, що одне іншому не заважає, бо моніторинг, проєктування та відновлення втраченого відбувається вже під час виробництва. "Це не скасовує необхідності наукових досліджень, та вивчення матеріалів на місці, а є кроком до системної роботи зі спадщиною", – каже вона.

Кураторка навела приклад, як у Стамбулі в археологічній лабораторії стоять 3D-принтери, на яких заскановану розбиту скульптуру збирають з різних шматків та знаходять рішення для її реставрації. "Роботи з підготовки такої моделі або обробка матеріалів сканування може виконуватися дистанційно. Тобто, якщо у нас в Україні будуть якісні спеціалісти, то вони можуть експортувати послуги залишаючися в Україні", – вважає вона.

фото: Pixelated Realities, Depo.Одеса