Дуже ефективно, але це не точно: Чи допоможуть бронзові якорі привабити іноземців до Одеси

Чиновники не намагалися з'ясувати, як, побачивши великий якір у центрі, скажімо, Неаполя, турист здогадається захотіти поїхати до Одеси. Але вони стверджують, що це ефективно. Що говорять дослідження і скільки одеситам коштує такий піар, з'ясувало Depo.Одеса. 

Мер Одеси Геннадій Труханов 25 травня розпорядився виділити 720 тисяч гривень на придбання туристичного символу Одеси малої архітектурної форми "Якір-серце". Відповідно до кошторису, придбають три якорі заввишки 2,1 метра по 240 тисяч гривень. 

Таким чином, з урахуванням вже наявних, у мерії невдовзі буде сім таких якорів. А встановлені у містах-побратимах, Ларнаці та Марселі, наразі два. Можливо, у мерії забули, що в них є ще не використані якорі-серця.

Історія якірного питання 

Більш ніж три роки тому, 2 листопада 2017 року, мерія замовила без конкурсу чотири якоря-серця за 968 400 гривень. З такими ж самими параметрами, як замовлятимуть і цього разу. 

ФОП Шевченко О. М. виготовив і надав чиновникам скульптури, про це свідчить той факт, що з ним, за даними порталу 007 повністю розрахувалися. 

На той момент якоря коштували по 242 100 гривень. Відсутність конкурсу пояснили тим, що вже два рази оголошували аукціон, але "ніхто не прийшов". 

У матеріалах річного звіту Геннадія Труханова чітко вказано: 

• У 2020 році продовжувалася реалізація проєкту передання порідненим містам туристичного символу Одеси "Якір-серце". Перші примірники артоб’єкта відкриті у 2019 році у поріднених містах Ларнаці (Республіка Кіпр) та Марселі (Французька Республіка).

• Протягом 2021 року заплановано урочисте відкриття ще двох туристичних символів у містах-побратимах Регенсбурзі (Федеративна Республіка Німеччина) та Генуї (Італійська Республіка).

Тобто зараз встановлено лише два з чотирьох придбаних якорів. Ще два у наявності. Їх використають протягом поточного року. Навіщо ж замовляти ще три, не зовсім зрозуміло. Навіщо зараз платити три чверті мільйона гривень, якщо протягом цього року такі скульптури не потрібні, чиновники не пояснюють.  

Мер нічого не переплутав 

Згідно з даними пресслужби Одеської міської ради, першим містом, де відкрити скульптуру, стала дійсно Ларнака. Відкриття було урочистим. Навіть є фотозвіт з заходу на сайті мерії. 

 

Щоправда, відбулося це лише за півтора року після того, як скульптури придбали. Півтора року майже мільйон гривень пролежав, відлитий у бронзі.  Однак після Ларнаки процес пішов швидше.  

Так, вже за місяць, у липні 2019-го, мерія відзвітувала про встановлення якоря в французькому Марселі. 

Цього разу не йшлося ні про яке урочисте відкриття. Повідомлялося лише про те, що якір встановили муніципальні служби. Є фото. Дивлячись на нього, дуже важко зрозуміти, як турист чи житель Марселю, проходячи повз такий якір, здогадається захотіти відвідати Одесу. Згодом, у листопаді, все-таки відбулося урочисте відкриття. 

Була навіть публікація у місцевій пресі.  

Ще за місяць третій якір доставили до Регенсбурга. 

Але його не встановлено досі. 

Також повідомлялося, що вже ухвалене рішення про встановлення п'ятого якоря-серця у місті Марракеш. Хоча його навіть не планують доставляти туди у 2021 році. Тож, об'єктивної причини купувати три якорі по чверть мільйона кожен зараз не вимальовується. Хіба що знову – на перспективу. 

Як купують 

У 2017 році закуповував якоря департамент економічного розвитку Одеської міської ради. 

Договір уклали з приватним підприємцем Шевченком О. М. За даними публічного модуля аналітики BI Prozorro, Олексій Шевченко подавав документи на шість закупівель, одна з яких не відбулася. З розпорядниками державних коштів він уклав лише два договори. Окрім якорів, для Одеської міської ради він виготовляв пам'ятний знак загиблому студенту-воїну для Сумського державного університету. 

Подавав він документи і на новий тендер на закупівлю трьох якорів. Але не переміг. 

Новий тендер проводив департамент міжнародного співробітництва та маркетингу Одеської міської ради.

Робити туристичний символ Одеси цього разу доручено досвідченому підприємцю. От тільки досвід він має в постачанні металопластикових дверей, топіаріїв, кабелів та супутньої продукції, столярних виробів, дверних блоків, виробів з дроту, тощо. У якості підтвердження свого досвіду, Денис Коваленко надав "аналогічний договір" – угоду на постачання топіарію "Три ведмеді". Відколи топіарій став аналогом бронзової скульптури – не зрозуміло. Також у якості досвіду вказане виготовлення бронзових скульптур "Вовк" і "Мисливець з собакою" на підставці. Бронзові скульптури вартістю по пів мільйона гривень в нього, начебто, замовляли приватна фірма та приватна особа. . 

Працюють у цього підприємця, згідно з поданими документами, коваль, дизайнер, шліфувальник і зварювальник. 

Що кажуть чиновники про ефективність 

У відповідь на інформаційний запит Depo.Одеса щодо ефективності спроб привабити туристів двометровими бронзовими якорями, Департамент міжнародного співробітництва та маркетингу Одеської міської ради повідомив, що якір-серце встановлюється у визначних місцях і надає змогу більшій кількості людей дізнатися про Одесу. "В свою чергу, урочисте відкриття вищезазначеного арт-об'єкту широко висвітлюється в ЗМІ країни встановлення, що позитивно впливає на популяризацію нашого міста за кордоном", – йдеться у відповіді.

Чиновники повідомляють, що ними не ведеться статистичний облік щодо того, скільки туристів до Одеси прибуло з міст, де встановлено якір-серце. Однак, департаментом було зазначено, що Франція, Кіпр і Німеччина входять у топ-20 країн, громадяни яких найчастіше відвідували Одесу у 2017 році. 

Зазначимо, що на ці топ-20 країн, громадяни яких найчастіше відвідували Одесу у 2017 році, за даними чиновників, ніяк не міг впливати якір-серце, бо жодного тоді ще не встановили. Їх встановлюють з 2019 року. 

"Ефективність та доцільність реалізації проєкту передання туристичного символу Одеси "Якір-серце" можливо оцінити не тільки з позиції ведення промоційної кампанії та реалізації іміджевого та культурного проєкту, а й кількістю реалізованих та запланованих до проведення з порідненими містами заходів, серед яких благоустрій території Одеси в стилях поріднених міст (парки, сквери), отримання гуманітарної допомоги, шкільні обміни, оздоровлення та відпочинок юних одеситів пільгових категорій у дитячих таборах, участь представників Одеської міської ради в міжнародних заходах з питань інклюзії, освіти, культури та інше", – йдеться у наданій чиновниками відповіді.

Це речення виглядає так, наче його автор сподівався, що той, хто дочитає до кінця, забуде з чого речення починалося. Але якщо його трохи скоротити, виходить, що передання закордон двометрових бронзових статуй чиновники пропонують оцінити з позиції, наприклад, отримання гуманітарної допомоги. Або з позиції шкільного обміну. А ще – з позиції оздоровлення дітей пільгових категорій закордоном.  Здається, все це пов'язати складно. Але чиновники вважають, що можна. 

Щодо конкретики, у відповіді сказано: "Відстеження ефективності вже встановлених скульптур з використанням кількісних та математичних показників не регламентовано вищезгаданим рішенням Одеської міської ради". Тобто, ухвалюючи рішення, відстежувати якийсь результат у кількісних показниках ніхто і не планував. 

Відповідь звучить так, наче всі реалізовані з містами-побратимами заходи, всі заходи з міжнародними партнерами, пов'язані зі скульптурою якір-серце. Зв'язок насправді може існувати. У тому сенсі, що у відповідь на проведену закордонними партнерами роботу Одеса має відповідати хоч чимось. І ми відповідаємо. Двометровим якорем.