Архіви КДБ: Що відомо про діяльність Єврейського національного союзу в Одесі

Жахіття періоду німецької окупації не гарантували єврейському народу відносного спокою у післявоєнному Радянському союзі. Антисемітизм Йосипа Сталіна, який лише посилювався на схилі літ, спричинився до боротьби з "єврейським націоналізмом" й актуалізації роботи спецслужб у цьому напрямку.

Одним із чисельних епізодів такої роботи стала агентурна справа "Епігони" на групу одеських євреїв, підозрюваних у "належності до керівництва націоналістичного єврейського підпілля", що її було заведено УМДБ Одеської області у травні 1947 року. В активну розробку тоді буди взяті Ілля Еппль ("Івлєв"), ЛейбСтаніцер ("Львов") та Йосип Почтарь ("Осіпов").

Перших двох агентура КДБ характеризувала як осіб, що підозріло цікавилися суспільно-політичними настроями одеських євреїв й провадили націоналістичну агітацію. Зокрема, агентка "Бєба" чула від Станіцера вислови про ненормальність переслідування євреїв лише за бажання емігрувати до Палестини. Вона ж переповідала кураторам слова Станіцера про те, що тепер, на відміну від довоєнних часів, усе більше євреїв висловлюють бажання мати власну державу і його покликання розповідати молоді про історію єврейського народу.

У свою чергу, агент "Альтуз" зміг "розговорити" Еппеля, який мав власні міркування з приводу радянських євреїв та окремої єврейської держави. Аналізуючи події у СРСР, Еппль не виключав, що керівництво країни із залученням лояльних євреїв розпочне кампанію проти виїзду до єврейської держави і прийняття її громадянства. Відповідно, вважав, що треба бути готовим до такого розвитку подій та протидії.

Статут Єврейського національного союзу

Очевидно, що подібні заяви були розцінені співробітниками МДБ доволі однозначно – як доказ створення організованого єврейського націоналістичного підпілля. Агент "Альтуз" отримав завдання проникнути до цього підпілля й інформувати кураторів із МДБ про усі події й важливі новини. Агент ретельно фіксував усе, почуте від "Івлєва"-Еппеля: необхідність пожвавлення релігійного життя, встановлення зв’язків із Палестиною, перевагу національного над партійним тощо. Утім, усі слова Еппеля, що їх переповідав агент, до певного часу були не більше, ніж ідеями пересічного громадянина, який має певні бажання. Жодних даних про якусь реальну структуру, конкретні плани діяльності тощо агент тоді не навів.

Більш радикальні висловлювання Еппеля переповіла агентка "Бєба". Їй Еппль нібито розповідав про політичну діяльність, створення якоїсь системи уповноважених, котрі мають конкретні завдання тощо. Також агентка повідомила кураторам, що 14 серпня 1947 року на квартирі Еппеля відбулося зібрання за участі Почтаря ("Осіпова"), агента "Альтуза" та ще одного знайомого Еппля, який фігурував під псевдонімом "Бродський" (Бенцион Аптекарь). Господар помешкання вів розмову про створення тут і зараз "центральної групи", члени якої мали розподілити між собою ланки роботи, зокрема йшлося про те, серед яких прошарків населення проводити агітацію. Також говорили про необхідність створення осередків по три-чотири людини. "Центральна група" мала збиратися кожні два-три тижні.

Дані "Бєби" певною мірою доповнив "Альтуз", якому Еппль довіряв, імовірно, трохи більше. Саме цьому агенту об’єкт розробки запропонував продумати структуру підпільної організації та її статутні документи. Трохи пізніше, 5 вересня того ж року, надав і свій варіант такого статуту, а агент не забув віднести його до МДБ.

Статут Єврейського національного союзу

Під час чергового зібрання "центральної групи" статут обговорили й інші учасники. Заперечень у них він не викликав. Крім того, за даними агента "Альтуза", обговорювалися конкретні напрямки агітаційної роботи серед різних категорій робітників, службовців тощо. У МДБ вважали, що саме на цьому зібранні структура отримала назву – "Єврейський національний союз".

Про конкретну мету "Союзу" розповіла співробітниками МДБ агентка "Бєба". Це мала бути організація оборонного характеру, скерована на збереження євреїв у майбутній війні. Травма німецької окупації в єврейському середовищі була надто сильною, щоби ігнорувати розмови про можливу скору війну між Західним блоком та СРСР. Однак, для радянських спецслужб це все одно була антирадянщина.

"Бєба" та "Альтуз" продовжували збирати інформацію, яка й мала стати підставою для повної реалізації справи – арешту всіх об’єктів розробки. Щоправда, перед цим чекістським нишпоркам необхідно було зібрати якомога більше інформації про тих, із ким тісно контактували члени "центральної групи".

Читайте також:

Повне обслуговування в "Лондонському", або Як в Одесі зустрічали дніпрогесівця із США

Як повоєнний голод підсилював на Одещині антирадянські настрої

Як шукали зраду на підприємствах Півдня України