Визначні події, які сталися в Одесі за 27 років Незалежності

24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила Акт проголошення незалежності України: "Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом у СРСР…". За цей акт проголосували майже всі депутати — від націонал-радикалів до комуністів-ортодоксів. Наступного дня Президія Верховної Ради України ухвалила Постанову про тимчасове припинення діяльності КПУ. А 26 серпня була створена тимчасова комісія для перевірки діяльності посадових осіб, органів влади та управління, об'єднань і організацій у зв'язку з державним заколотом, що стався 19-21 серпня 1991 року. Виявлені документи довели безумовну причетність керівництва КПУ до безпосередньої підтримки Державного комітету з надзвичайних ситуацій (ДКНС). Цього року Україна відзначає 27-річницю Незалежності. Depo.Одеса вирішив пригадати, які визначні події сталися протягом цих років в Одесі та області.

1991 рік. 1 грудня відбувся Всеукраїнський референдум щодо проголошення незалежності України. В Одесі та області на голосування прийшли 75% жителів регіону. За проголошення незалежності проголосували 85,38%, проти — 11,6%. На той час головою Одеської облради був Руслан Боделан, а Одеську міськраду та виконком міськради очолював Валентин Симоненко.

1992 рік. 24 березня міський голова Одеси Валентин Симоненко пішов зі свого поста, заради того, щоб стати представником президента України в Одеській області. Головою міськради та міськвиконкому став Леонід Чернега.

1993 рік. Після розвалу Союзу в Одесі починають будувати храми. У 1993 році відбулося освячення та закладення фундаменту нового храму на Гагарінському плато в Аркадії, будівництво якого закінчили у 1995 році. Також почалося будівництво храма Святителя Миколая на Морвокзалі, який освятили вже наступного року.

На Морвокзалі побудували храм святителя Миколая / Фото: Одеський морський порт

1994 рік. У липні Одеським міським головою став Едуард Гурвіц, який очолював місто до 1998 року. Одесити досі згадують, як він ввів безкоштовний проїзд у міському електротранспорті для всіх без винятку. Також цього року Одеса святкувала 200 років від дня заснування міста.

1995 рік. Одеська міська рада ухвалила рішення про поверненя деяким одеським вулицям історичних назв. Таким чином вулиця 1905 року стала Тираспольською, Фрунзе - Балківською, Діда Трофима - Церковною... Перейменування стосувалося і паркових зон: парк Леніна став називаться Парком Перемоги, а парк Перемоги - Дюковським садом. Загалом тоді нові-старі назви отримали понад 80 вулиць та парків.

1996 рік. Відкриття в Одесі "Будинку з янголом" - Одеського дитячого реабілітаційного центру. З 2014 року Центр носить ім'я свого засновника - Бориса Литвака.

1997 рік. 21 квітня в Одесі вбили відомого кримінального авторитета Віктора Куливара, більш відомого як Карабас. Віктор мав величезний авторитет не тільки в Одесі, а й по всьому СНД. Підпорядковував своїй волі як "злодіїв в законі", так і чиновників.

1998 рік. Під час чергових виборів на посаду міського голови в Одесі сталася виборча криза. Протистояння розгорнулося між Русланом Боделаном та Едуардом Гурвіцем. Сторони не цуралися нічого: в хід йшли залякування, замахи і навіть вбивства. Наприклад, вогнепальне поранення у лютому отримав голова міської ТВК Леонід Капелюшний. За декілька днів після цієї події біля власного будинку викрали голову Жовтневого райвиконкому Ігоря Свободу. Згодом правоохоронці заявили, що його вбили, проте тіло так і не знайшли. Тимчасово виконуючим обов'язки мера президент Леонід Кучма призначив Миколу Белоблоцького. Врешті решт міським головою став Руслан Боделан.

1999 рік. 1 квітня в Одесі відкрили пам'ятник "12 стілець", який згодом став однією з найулюбленіших локацій туристів з різних куточків світу.

2000 рік. На почтаку травня місто сколихнула новина: в Одеській Державній морській академії жорстоко вбили п'ятерих курсантів і ще одного поранили. Висувалися різноманітні версії. Наприклад, за однією з них вбивство мало сексуальне, а точніше гомосексуальні причини. Саме ця версія і знайшла у подальшому підтвердження. Вбивць знайшли, їх провину довели та відправили за ґрати.

Ще одна подія, яка сталася в Одесі той рік - відкриття Будинку-музею імені М.К Реріха.

2001 рік. 1 квітня на Морвокзалі відкрили готель "Одеса". Будівництво викликало чимало суперечок, чимало одеситів вважають, що велика склянна будівля зіпсувала не тільки вигляд Морвокзалу, але й вид на море із Потьомкінських сходів. Зараз готель не працює.

Готель закрив собою вид на море Фото: Depo.Одеса

Також у цей рік завершили масштабне будівництво нафтопроводу "Одеса - Броди". Планувалося, що через трубу довжиною 674 км будуть перекачувати нафту з Одеси до міста Броди, що на Львівщині, а далі - у Європу. Плани планами, а на ділі все вийшло геть по іншому: його то запускали, то знову заморожували роботу.

Під час всеукраїнського перепису, який також був проведений у 2001, з'ясувалося, що в Одесі проживають 1010,3 мільйонів людей. За національним складом більшість одеситів, а саме 61,6 % - українці, росіяни складають 29%. Зазначимо, що під час попереднього перепису, який був проведений ще за радянських часів у 1989 році в Одесі проживали 48,9 % українців та 39,4% росіян.

2002 рік. Одеська міська рада ухвалила рішення про утворення в Одесі чотирьох районів, об'єднавши існуючі. Згідно з рішенням Одеської міської ради від 26 липня 2002 року, був встановлений новий адміністративно-територіальний поділ міста Одеси у складі чотирьох районів з приблизною чисельністю мешканців понад 250 тисяч у кожному. Зокрема, Київський район, з включенням до його меж частини територій колишніх Київського і Приморського районів; Малиновський район, з включенням до його меж території колишнього Малиновського та частини територій колишніх Іллічівського, Київського та Центрального районів; Приморський район, з включенням до його меж території колишнього Жовтневого району та частини територій Іллічівського, Ленінського, Приморського, Центрального районів; Суворовський район, з включенням до його меж частини території колишнього Ленінського та території колишнього Суворовського районів. Такі межі набрали чинності з 1 січня 2003 року.

2003 рік. Одеська міськрада ухвалила Правила забудови міста. Одеські активісти неодноразово згодом наголошували, що документ порушується.

2004 рік. В Одесі встановили пам'ятник "Апельсину, що врятував Одесу" - один з найоригінальніших монументів міста. Після того, як на престол піднявся імператор Павло I, що мав важкі стосунки зі своєю матір'ю Катериною ІІ, він почав закривати або ліквідовувати її проекти. Серед ліквідованих опинився і проект побудови порту та Одеси. Магістрат зібрався на нараду і зголосився надіслати царю посланця з клопотаннями і великим "подарунком" - трьома тисячами апельсинів. Саме ці події і стали поводом для створення пам'ятнику.

Пам'ятник Апельсину, що врятував Одесу / Фото: Depo.Одеса

2005 рік. Мер Руслан Боделан втік на Росію, бо проти нього завели кримінальну справу за злорвживання службовим положенням. Але місто не залишилося без міського голови: на посаду мера взагалі без виборів, а лише за простим рішенням районної судді був призначений Едуард Гурвіц, якому не вдалося довести свою перемогу у 1998 році. Тоді ж вперше депутатом Одеської міськради став Геннадій Труханов.

2006 рік. У квітні Едуард Гурвіц був знову обраний міським головою Одеси. Одним із його головних досягнень під час цієї каденції вважається закупівля для міста 20 російських тролейбусів та ремонт доріг.

2007 рік. В Одесі відновили та встановили "Пам'ятник засновникам Одеси", який демонтували ще у 1920 році. Загалом відновлення пам'ятника викликало політичний конфлікт - ряд громадських організацій та тодішній президент України Віктор Ющенко виступали проти відновлення пам'ятника, аргументуючи свою позицію недоречністю монумента імператриці, яка розпустила Запорізьку січ і, на думку багатьох, виступала "катом українського народу". На даний час це питання все также остаточно не вирішено: противники та прихильники російської імператриці бігають судами, кричать у сомережах, проте пам'ятник поки що стоїть.

2008 рік. З приміщення Одеського музею західного та східного мистецтва викрали єдину в Україні картину Караваджо "Взяття Христа під варту, або Поцілунок Іуди" розміром 134 на 172,5 см. Робота геніального художника оцінювалася у $100 мільйонів. На даний час картину знайшли та обіцяють реставрувати.

Картина Караваджо "Взяття Христа під варту, або Поцілунок Іуди" / Фото: EPA/UPG

2009 рік. 3 лютого Міжнародний суд ООН в Гаазі ухвалив рішення у багаторічній територіальній суперечці України та Румунії щодо острова Зміїний в Чорному морі. Таким чином цей острів законно тепер входить у склад Одеської області.

2010 рік. 16 липня відбувся перший Одеський міжнародний кінофестиваль. Програма кінофесту тоді включала 70 картин, а сам ОМКФ, за словами організаторів, відвідали 40 тисяч гостей. З того часу майже щорік влітку в Одесі зустрічаються кіномитці та шанувальники кіно.

У листопаді мером Одеси був обраний Олексій Костусев, який виступав за збереження та розповсюдження у місті російської мови.

2011 рік. 19 листопада після чергової реконструкції в Одесі відкрили оновлений стадіон "Чорноморець".

2012 рік. 29 вересня В Одесі навпроти Одеської кіностудії встановили скульпутру Володимиру Висоцькому. Робота викликала багато суперечок, адже деякі прихильники творчості барда зовсім по іншому уявляли собі майбутній пам'ятник.

Пам'ятник Володимиру Висоцькому в Одесі / Фото: odessa-life.od.ua

2013 рік. Цей рік був дуже насиченим на події як в Україні, так і в Одесі. 21 листопада у Києві розпочалися масові протести на рішення Кабінету Міністрів України про призупинення процесу підготування до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом, які значно поширилися після силового розгону демонстрації вночі 30 листопада.

В цей час в Одесі за сторонники Євроінтеграції розбили наметове містечко на Думській площі, яке в ніч на 24 листопада розгромили невідомі.

31 жовтня склав з себе повноваження міський голова Одеси Олексій Костусєв. Його місце зайняв секретар міськради Олег Бриндак.

8 листопада до Києва відкликали голову Одеської ОДА Едуарда Матвійчука, а замість нього призначили Миколу Скорика, який отримав у народі призвісько "Коля-Блок". Так його назвали після того, як він замурував запасні входи до будівлі ОДА цементними блоками. Скорик таким чином вирішив захистити облдержадміністрацію від нападу.

2014 рік. 2 травня в Одесі сталися масові заворушення, під час яких загинули 48 людей. На Куликовому полі під час пожежі у Будинку профспілок загинули 42 людини. Також внаслідок стрілянини на Грецькій площі загинуло шестеро людей. Цей день став чорним днем в історії Одеси. Проте одесити гордяться тим, що не пустили до Одеси "русскій мір" і відстояли місто.

Біля будинку профсоюзів сталися протистояння між патріотами та сепаратистами / Фото: Еpa

Цього ж року під час перемогу на виборах на посаду мера Одеси виграв Геннадій Труханов, якого звинувачують у симпатіях до Росії. Також до мережі неодноразово потрапляли документи, які начебто свідчать про його російське та грецьке громадянство. У той час сам мер заперечує наявність у нього будь-якого громадянства окрім українського.

2015 рік. Цей рік також був дуже насиченим на події.

30 травня головою Одещини призначили екс-президента Грузії Міхеїла Саакашвілі. Ейфорія мешканців регіону від призначення одіозного політика швидко вивітрилася, бо найбільше, в чому він досяг успіху був його власний піар. Разом із Саакашквілі у місто прийшла і його грузинська команда. Прокуратуру Одещини очолив Давід Сакварелідзе, а на чолі одеських правоохоронців став Гіоргі Лордкіпанідзе.

25 серпня в Одесі на зміну старій міліції прийшла нова поліція.

Також на Одещині цього року розпочалося будівництво та ремонт траси Одеса - Рені.

2016 рік. Багатим на події став і наступний рік. У квітні замість Давіда Сакварелідзе головним прокурором Одещини призначили Миколая Стоянова, який вже був прокурором області у 2014 році. Одеські активісти влаштували безстрокову акцію протесту проти призанчення Стоянова.

Не утримався у кріслі й Михаїл Саакашвілі, якого президент Петро Порошенко відсторонив від посади, а на очільником Одещини був призначений колишній керівник ДТ "Поліграф Україна" Максим Степанов. Слідом за грузинськи політиком Одесу залишила і його команда.

2017 рік. У ніч з 15 на 16 вересня в Одесі у дитячому таборі "Вікторія", сталася трагічна пожежа, під час якої загинули три дитини. З того часу минув майже рік, а виновні досі не покарані. Єдиний вирок, який оголосив суд, стосувався виховательки табору Наталії Цокур (Янчик) котра відповідала за пожежну безпеку. На даний час у СІЗО знаходиться директор табору, інші обвинувачені сидять вдома. Судовий розгляд справи рухається надто повільно.

Пожежа у дитячому таборі "Вікторія" забрала життя трьох дівчаток / Фото: Facebook/Владислав Балінський

2018 рік. До кінця року ще залишається чотири місяці, за які можуть відбутися будь-які події. Проте про що вже й зараз можна сказати, так це те, що 2018 став роком нападу на активістів. Від рук нападників постраждали колишній лідер "Правого сектору" Сергій Стерненко, лідер одеської ланки "Автомайдану" Віталій Устименко", "руховець" Михайло Кузаконь та журналіст Григорій Козьма. Проте будемо сподіватися, що на приємні новини рік буде багатим. Цьогоріч в Одесу мають надійти 47 білоруських тролейбусів, з яких частина вже прийшла у місто. В одеських вагоно-ремонтних майстернях фахівці збирають одеські трамваї, а зовсім скоро на схилах Приморського бульвару має відтритися Грецький парк.