В одеській колонії, де стався бунт, виявлили ознаки жорстокого поводження із засудженими

Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в південних областях Олександр Остапенко за участі співробітників регіонального представництва Офісу Омбудсмана та моніторів національного превентивного механізму провели позаплановий моніторинговий візит до ДП "Південна виправна колонія №51", повідомляє Depo.Одеса з посиланням на прес-службу Омбудсмана.

Як наголосили монітори, в установі склалася важка соціально-психологічнв атмосфера як серед засуджених, так і співробітників колонії.

"Під час спілкування засуджені скаржилися на системні побори в колонії, погану соціально-виховну роботу, необґрунтовані догани, зневажливе ставлення з боку адміністрації та інше. Внаслідок подій, які відбулись в колонії щодо масової непокори, більшість засуджених засмучені та бояться переведення в інші установи виконання покарань", – йдеться у повідомленні.

Монітори під час візиту до колонії з'ясували, що засуджені, які перебувають у локальних дільницях, недостатньо забезпечені питною (кип’яченою) водою, роздача якої відбувається лише один раз на день вранці. Зокрема, на 11:50 у бачку з питною водою на дільниці №4 було не більше ніж півтора літра води, а у медичній частині можна випити води тільки з-під крану.

Також монітори звернути увагу на недостатнє штучне освітлення коридорів та сходів у корпусах локальних дільниць, а подекуди на сходах його взагалі немає. Відсутнє й освітлення коридору першого поверху медчастини, у низці приміщень працює лише один світильник з двох. Це перевіряючі розцінили як неналежні умови тримання.

Оскільки приміщення дисциплінарного ізолятора було пошкоджено під час пожежі, яка сталася у день заколоту, воно зараз не використовується. Те саме стосується і виробничої зони. "Зі слів адміністрації, після відмови засуджених виходити на роботу 22 травня, за ініціативою керівництва установи були розірвані договори із засудженими. Таким чином, наразі, попри бажання засуджених стати до роботи, процес трудової соціалізації не відновлений", – зазначили в прес-службі.

Звернули увагу монітори й на санітарний стан санвузлів на локальних дільницях та у приміщенні медичної частини та визнали його незадовільним. "Перегородки та двері у туалетах не забезпечують достатнього рівня приватності, а подекуди відсутні. Душові кімнати не облаштовані кабінками. Таким чином, право на приватність та гідне ставлення до утриманих в установі не забезпечено", – повідомили в Омбудсмена.

Наркотично залежні не отримують замісну терапію від Центру охорони здоров’я, проте порядок у питанні контролю і терапії для хворих на ВІЛ. Обладнання медичної частини дозволяє надавати лише первинну медичну допомогу. Хоча Центр охорони здоров'я і має лікарські препарати, засуджені все ж скаржилися, що їм не дають знеболювальні та протизапальні засоби ненаркотичного ряду та інші препаратів. Зі стоматологічних послуг засудженим лише видаляють зуби.

На час візиту моніторів у медчаснині перебував пацієнт з травматичною ампутацією правої верхньої кінцівки. Травму він отримав на виробництві 9 квітня поточного року. На теперішній час з рани досі не зняті шви. Засуджений відчуває постійний біль, знеболювальні отримує нерегулярно. Медична допомога йому обмежується перев’язками, що кваліфіковано моніторами як жорстоке поводження.

Ремонт у житлових приміщеннях установи відбувається силами та коштом засуджених, приміщення загального користування не мають ознак бодай косметичного ремонту. Ремонт пошкоджених від пожежі та масових заворушень будівель та приміщень не розпочатий.

На інформаційних стендах відсутня інформація про правозахисні організації, контакти Секретаріату Уповноваженого з прав людини Верховної Ради України та його територіальних підрозділів. Засуджені взагалі не мають інформації про наявність можливості оскаржити дії адміністрації установи чи умови тримання зверненням до Уповноваженого з прав людини.

За результатами моніторингового візиту готується акт реагування.

Нагадаємо, 27 травня в Одеській колонії засуджені вчинили бунт, під час якого спалили частину будівель та пожежний автомобіль.

Південну колонію вирішили законсервувати, а засуджених почали перевозити до інших установ відбуття покарань.