Типографія Фесенка: Як одесити б’ються за архітектурну й історичну пам’ятку

Будівля колишньої друкарні Юхима Фесенка на вулиці Рішельєвській мала статус пам'ятки історії та архітектури місцевого значення, але раптом його "втратила" і тепер може слугувати яскравим прикладом того, що цей статус в Одесі нічого не значить. Розташування в історичному ареалі, загроза навколишнім житловим будинкам, позиція Міністерства культури та інформаційної політики також нічого не варті, якщо забудовнику заманулося збудувати двоповерховий паркінг на катакомбах. Особисте прохання міністра культури до міністра внутрішніх справ про захист пам'ятки у той самий день, коли "одягнені космонавтами" поліцейські разом із тітушками захищали забудовника від громадських активістів, сприймається як тролінг. Про те, що відбувається з будівлею колишньої друкарні, розповідає Depo.Одеса.

Від оселі генерал-майора до провідної друкарні: Чому стара будівля варта боротьби

Триповерхова будівля на Рішельєвській, 47, з’явилася в Одесі у 1841 році як будинок генерал-майора Олександра Шнеля. Але за півсторіччя була переобладнана під типографію. Як повідомляє портал "Архітектура Одеси", будівля виконана в російсько-візантійській стилістиці з рисами так званого "наришкінського бароко" XVII століття. Вважається, що вона являє собою досить нетиповий для Одеси зразок "національних архітектурних традицій", що відроджувалися в Російській імперії наприкінці XIX століття.

Утім, цінність у цьому випадку має не лише форма, а й контекст. Майбутній власник типографії Юхим Фесенко походив із сім'ї бідних чернігівських козаків. У 1869 році він прийшов пішки до Одеси з Чернігівської губернії на заробітки. І за 14 років сумлінної праці заснував типографію. "У 1893 році, після перших 10 років праці, Ю. І. Фесенко був визнаний зразковим першим друкарем на всьому півдні Росії. А на Всесвітній Міланській виставці в 1897 році за представлення літографії Ю. І. Фесенко був присуджений головний приз. Друкарня Фесенка була відома у всій Російській імперії і навіть за її межами, нагороджена чотирма медалями на міжнародних виставках. Підприємство завжди було оснащене кращим, новітнім обладнанням, яке Юхим Іванович і його сини ретельно підбирали і купували в Європі. У 1907 році йому було присвоєно звання Нащадкового Почесного громадянина Одеси", – розповідає "Архитектура Одеси".

Першим у тодішній Російській імперії Юхим Фесенко налагодив масовий друк недорогих видань, книжок та брошур, розрахованих на не надто заможних читачів. Типографія друкувала книжки та брошури для селян, робітників та службовців. Особливістю роботи типографії став друк ікон. Фесенко першим почав друкувати лінійовані зошити та дешеві невеличкі іконки. У типографії друкували навіть гроші.

А ще Фесенко мав прихильність до української літератури, і його типографія друкувала велику кількість українських книжок – багато з них видавалися за власні кошти засновника типографії. 

Юхим Фесенко помер у 1926 році. Він пережив націоналізацію типографії, але залишився її директором.

Будівля колишньої типографії з її рідкісною для міста архітектурою, як і сусідній кінотеатр "Великий Рішельєвський", закинута від початку двотисячних років. Досить довго вона була наглухо опечатана. Доки на її місці не вирішили збудувати паркінг.

Хто є нинішнім власником пам'ятки

Згідно з даними єдиного реєстру прав на нерухоме майно, будівля колишньої друкарні Фесенка з вересня 2004 року належить ТОВ "Одеса-Сіті". 

Кінцевим бенефіціаром компанії аналітична платформа YouControl називає громадянина Ізраїлю Вадима Шульмана. 

Серед "історичних" зв'язків компанії – соратник одеського мера Геннадія Труханова, депутат Юрій Шумахер. У 2010 році останній значився серед засновників "Одеса-Сіті". 

Нині очолює компанію Віктор Суворов, який також значиться директором в ТОВ "ГРАНДТЕК". Обидві фірми належать до групи компаній, більшість з яких зареєстровано за адресою вулиця Генуезька, 1-а. Найвідоміша фірма цієї групи – "Ростдорстрой", засновником якої є депутат Одеської міськради від партії мера Геннадія Труханова "Довіряй справам" Юрій Шумахер. 

Битва за типографію. Початок  

Про плани власника будівлі колишньої типографії Фесенка стало відомо наприкінці 2020 року. Тоді, у грудні, виконуюча обов'язки директора департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради Тетяна Боринська розповіла про проєкт будівництва на місці старовинного будинку. На той момент йшлося про дві споруди – друкарню Фесенка та сусідній колишній кинотеатр "Рішельєвський", за адресами, відповідно, Рішельєвська, 47 та 49. За словами Боринської, фасади будівель мали бути збережені. "Були видані градумови і обмеження, в яких прописано відновити фасади в тому вигляді, в якому вони сьогодні є. Справа в тому, що будівлі-пам'ятки були виведені зі списку пам'яток Мінкультом багато років назад", – пояснювала Боринська. Однак у містобудівних умовах, які після резонансу навколо майбутнього будівництва, були оприлюднені на сайті департменту архітектури і містобудування, не вказувалася пряма вимога про збереження фасаду.

Приблизно тоді ж на сайті Кабміну з'явилася петиція одеситки Шанталь Сопенюк, в якій вона вимагає повернути статус пам'ятника архітектури будівлям на Рішельєвській, 47 і 49. Обидві пам'ятки у 2008 році втратили охоронний статус в один день – 20 червня. Ці об'єкти належать до так званого "Списку Штербуль" (перелік позбавлених охоронного статусу пам'яток, названий так громадськими активістами та журналістами "на честь" тодішньої глави управління охорони пам'яток культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації Наталії Штербуль). Загалом у ньому 130 пам'яток, деякі вже знесені – така доля, зокрема, спіткала дачі Докса і Тіля.

Наприкінці січня 2021 року фасад будівлі колишньої друкарні Юхима Фесенка обнесли парканом. На цю подію одразу зреагували як громадські діячі, так і місцеві жителі. Вони зібралися на акцію протесту, щоб перешкодити будівництву на місці колишніх архітектурних пам'яток. На той час громадськість стверджувала, що у будівельника немає дозволу на роботу від Мінкульту. 

Пізніше, у березні 2021 року, у МКІП оприлюднили припис про заборону будівництва. "Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом виконується з порушенням ч. 4 ст. 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини", без відповідних погоджень та дозволів", – сказано в приписі.

Скрін: видання "В городе" 

За іронією долі, головним архітектором приміщення з підземним паркінгом, який забудовник хоче звести на місці типографії Фесенка, є також Фесенко (Фесенко Микола Анатолійович, – ред.). 

Фото: Суспільне Одеса 

Одеські суди проти Мінкульту: Як скасовували приписи про збереження

Після отримання припису Мінкульту забудовник не здався і пішов до суду. У травні суддя Одеського окружного адміністративного суду Любов Токмілова зупинила дію припису щодо заборони будь-яких будівельних робіт на території друкарні Фесенка та колишнього кінотеатру "Рішельєвський".

Події у судах розгорталися наступним чином. Спочатку "Одеса-Сіті" вимагалася визнати протиправним та скасувати припис міністерства про заборону будь-яких робіт на території будівель. Однак суд залишив цей позов без руху. Потім забудовник подав нову заяву: із проханням зупинити дію припису. У компанії заявили, що заборона будівництва провокує "значні матеріальні втрати у вигляді штрафних санкцій та відшкодування збитків як перед генеральним підрядником будівництва, так і перед іншими підрядними організаціями". Також компанія бідкалася, що змушена платити зарплату будівельникам. Суддя вирішила, що це достатні аргументи для того, щоб дати "зелене світло" будівництву на місці колишньої пам'ятки історії та архітектури. Щоправда, ця ухвала суду може бути оскаржена в апеляційній інстанції.

Хронологія розгляду справи наведена в ухвалі суду від 4 червня: 

• 05.05.2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеса-сіті" до Міністерства культури та інформаційної політики України, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартен Груп" про визнання протиправними та скасування рішень.

• Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена на суддю ТокміловуЛ.М.

• 11.05.2021 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.

• 18.05.2021 року позивач усунув недоліки, які стали підставою залишення позову без руху.

• Ухвалою суду від 21.05.2021 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд заяви призначено на 09.06.2021 року об 11.30 год.

• В свою чергу, 01.06.2021 року представником відповідача подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Розгляд справи було призначено на 9 червня Але в день засідання його перенесли на 11 червня. Як повідомив активіст Юрій Дяченко, суддя спочатку не хотіла пускати на слухання одеситів та журналістів, але потім погодилася на присутність представників ЗМІ. Однак, представники позивача, компанії "Одеса-Сіті", яким перед тим було відмовлено в участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, на суд не з'явилися, і засідання було перенесене. 

Зазначимо, що станом на 8 червня вдалося офіційно вручити забудовнику новий припис МКІП. 

Загалом 8 червня відбулося дві важливі події, повязані з типографією Фесенка: по-перше, забудовнику нарешті вручили припис про припинення робіт – офіційно, рекомендованим листом, по-друге – мер Геннадій Труханов відмовив жителям у прийомі з приводу будівлі типографії попри попередній запис. 

Протести громади та подяка Ткаченка за те, чого нема

На кожну появу будівельників на території типографії Фесенка жителі сусідніх будинків, громадські активісти та навіть колишні працівники типографії реагували акціями протесту.

Люди викликали поліцію, однак правоохоронці ніяких дій не вживали: приймали заяви – і все. Згодом поліція буквально встала на бік забудовника, разом з "молодими людьми характерної зовнішності", тобто тітушками, захищаючи паркан навколо типографії від активістів. 

Попри всі протести, ще 1 червня було розібрано дах будівлі. За тиждень, 8 червня, мешканці сусідніх з типографією будинків перекрили рух на розі вулиць Великої Арнаутської і Бориса Литвака. 

Перед тим голова Міністерства культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко після того, як поліція "захистила" паркан забудовника від одеситів, написав пост у Facebook, в якому звернувся до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова з проханням надати охорону типографії Фесенка. Щоправда, не на рівні міністерств, а через фейсбук

"Вдячні поліції за миттєву реакцію на захист історичного ареалу м. Одеси й комплексної охоронної зони історичного центру міста", – завершив своє звернення Ткаченко. Остання фраза після того, як "космонавти" під крики "Ганьба" відтіснили від паркану протестувальників, скидається у кращому випадку на тролінг.

Дискредитація і залякування учасників акції протесту 

Наприкінці травня в одеських ЗМІ можна було побачити статті без рекламних позначок, у яких стверджувалось, що жителі сусідніх з друкарнею Фесенка будівель прагнуть ремонту, який їм пообіцяв забудовник, а "активісти" начебто "псують їм життя". Текст статті дуже "непрозоро" натякав на те, що, мовляв, громадські активісти – захисники типографії діють на чиєсь замовлення і з корисливих інтересів. 

Акцію з дискредитації громадського сектору угледіли деякі учасники протесту і у арештах "активістів", ніяк з протестом проти знищення друкарні не пов'язаних. 

На початку червня в одній зі спільнот захисників типографії Фесенка – "Лідерсовський SOS" – повідомили про нову спробу залякування жителів сусіднього з будівлею типографії будинку. Цього разу "лякати" вирішили "чорною магією". 

Питання про долю друкарні Фесенка порушила 9 червня на сесії одеської міської ради депутатка Ольга Квасніцька. 

Мер Одеси Геннадій Труханов на її ініціативу відреагував дивно – фразою "Де ви були раніше". "І це не додає честі представницькому органу, а коментар мера – "де ми були раніше", взагалі вражає, це його обов’язок реагувати на свавілля в місті. І повноваження вже є, і центр допомагає, а от волі так і немає", – пише депутатка на своїй фейсбук-сторінці.

На її думку, мер та міська рада за останні півроку могли і повинні були зробити наступне:

• ініціювати скасування Наказу Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 р. №728/01/16-08 в частині, що не підлягають занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України пам’ятки: кінотеатр "Ришельє" та  друкарня Фесенка.
• ініціювати на Консультативній раді з питань охорони культурної спадщини Одеської області розгляд питання щодо доцільності занесення до Державного реєстру вказаних нерухомих пам’яток України. 
• ініціювати проведення позапланової перевірки щодо достовірності даних заявлених ТОВ "Одеса-сіті" для отримання Містобудівних умов та обмежень для проектування житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом, затв. Наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 27 грудня 2019 року № 01-06/331.
• ініціювати проведення позапланової перевірки щодо достовірності даних заявлених ТОВ "Одеса-сіті" для отримання дозволу на виконання будівельних робіт № ОД 012201127400 від 27 листопада 2020 року на "Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. Велика Арнаутська, 40", виданого Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, з врахуванням того що територія забудови знаходиться в межах історичного ареалу; на території забудови розміщуються два будинки-пам'ятки культурної спадщини; на територію забудови розповсюджується обмеження охоронної зони сусідньої будівлі-пам'ятки культурної спадщини.

Позиція міської ради та міського голови Геннадія Труханова викликає багато запитань. Міська влада чомусь не надто опікується збереженням пам'яток історії та архітектури. Значно більше уваги міська влада приділяє спробам затягти в місто іноземного туриста за допомогою двометрових бронзових якорів – на це завжди є і час, і гроші. А що побачить турист, якого вид двометрового якоря мотивує приїхати до Одеси,то вже нікому, здається, не цікаво. Зв'язку між тим, що туристи люблять гарну архітектуру і пам'ятки історії, та тим, що робиться в історичному ареалі Одеси міська влада не бачить.