Розстрільні ями під Одесою: Що вже відомо та які роботи заплановані на 2022 рік

З початку квітня і майже до кінця жовтня у 2021 році тривав перший етап дослідження місця масового поховання жертв НКВС, розстріляних протягом 1937-1938 років. На ділянці площею в 4,7 га, де закопані тіла близько 8000 вбитих "чекістами" жителів Одеси та області, роками існувало звалище. Шар сміття на цій ділянці, розташованій в районі 6-го кілометра Овідіопольської дороги, становив півтора метра. Що встигли зробити дослідники і які роботи заплановані на 2022 рік – в матеріалі Depo.Одеса. 

Проведення розкопок та досліджень могло не початися у 2021 році. Поштовхом до початку вивчення ділянки та виявлення розстрільних ям став черговий земельний скандал. Одеська мерія на початку 2021 року запропонувала цю ділянку членам гаражних кооперативів в обмін на ті, якими вони користуються зараз. Землю під гаражами цих громадян хотів використовувати Одеський аеропорт, тож їм запропонували ділянку на 6-му кілометрі. 

Дізнавшись про рішення міськради, одесити обурилися, ситуація набула широкого суспільного розголосу і рішення про передачу ділянки під гаражі заморозили. У квітні мер Труханов навіть заявляв, що Одеса проведе ексгумацію і перепоховання загиблих. Проте позбутися вбитих і швиденько передати землю аеропорту не вийшло. Для ексгумації потрібні спеціальні дозволи, і це не швидкий процес. 

Що це за місце 

Нині достеменно невідомо, чи є ділянка на 6-му кілометрі Овідіопольської дороги місцем розстрілів, чи це лише місце масового поховання. Про те, що саме тут НКВС розстрілювало людей, могли б свідчити гільзи, однак їх на цій ділянці не знаходять. Водночас знаходять скляні пляшечки від одеколону – на думку істориків, одеколон кати НКВС використовували для змивання крові з одягу після розстрілів. 

Створена для дослідження ділянки робоча група офіційно називається групою з питань увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій, похованих у районі 6-го кілометра Овідіопольської дороги. Однак, за всього бажання місцевої влади, відомої шанобливим ставленням до всього, пов'язаного з СРСР та НКВС, на абстрактних "фашистів" смерті цих людей навряд чи вдасться списати. Тим більше, що саме під час війни і почалися дослідження цих масових поховань. Першими їх знайшла окупаційна Румунська влада. 

Історик Олександр Бабіч вважає, що на цьому місці в 1937-1938 роках був створений спеціальний об'єкт Народного комісаріату внутрішніх справ. І саме тут співробітники НКВС масово розстрілювали та закопували репресованих Одеси та Одеській області. Бабіч стверджує, що на Одещині було репресовано не менш ніж 15 тисяч людей, половину з яких розстріляли. І саме на ділянці на 6-му кілометрі Овідіопольської дороги закопані тіла майже 8000 людей. Людей тут вбивали щодня, десятками, а то й сотнями, впевнений історик. "Перші одиничні розстріли жертв "Великого терору" проходили в межах міста, а вбитих ховали поряд з міською тюрмою або на Третьому християнському кладовищі. Коли терор вийшов на промислові масштаби, усі масові розстріли проводили саме на цьому місці", – зазначав Бабіч в коментарі "Суспільному".

Олександер Бабіч спирається на знайдені ним у архівах покази свідків. 

Про місце масового поховання відомо вже давно 

Про місце поховання знає не лише вузьке коло істориків, які працюють з архівами. У цьому місці вже велися дослідження. Нині безпосередньо розкопками керує голова історичного клубу "Військова доблесть" Олександр Івченко. Він розповів місцевим ЗМІ, що раніше пошукові роботи у цьому місці проводилися в 2007 році. Однак роботи того разу звернули через брак фінансування. У 2007-му "Меморіали України" знайшов місце масового могильника з останками розстріляних та провів ексгумацію 1086 вбитих. Рештки ексгумованих зберігали у контейнері до 2011 року, а потім громадські діячі перепоховали їх у братській могилі на території Західного кладовища. 

А вперше про це місце масових розстрілів заговорили під час румунської окупації Одеси, стверджує видання "Думская.net". Саме дослідження румунів дало змогу приблизно оцінити кількість вбитих на цій ділянці. Експертна комісія на чолі з судовим медиком Олександром Біркле, який займався ексгумацією поляків, убитих комуністами в Катині, провела ретельне розслідування. "Дослідники виявили 42 братські могили та ознаки ще двох десятків поховань. У кожній могилі виявили приблизно вісім десятків тіл різного ступеня збереження. Всього – приблизно 3500 осіб, при цьому загальна кількість похованих комісія оцінила в п'ять тисяч. Ексгумували останки 516 осіб, 486 пройшли судово-медичну експертизу, оформлену за всіма правилами. Причина смерті: постріл у верхню задню частину черепа, в деяких випадках – в нижню задню частину черепа. У всіх 486 досліджених були зв'язані руки за спиною", – повідомляла Думська. 

Що відомо про жертв НКВС з ділянки на 6-му кілометрі 

Жертвами НКВС ставали різні люди. Різні за національністю, за професією, різної статі. На сайті Одеської міської ради можна знайти орієнтовні списки репресованих Одещини, заарештованих у 1937 році та розстріляних у 1937-1939 роках. Про роботу з увіковічнення пам'яті жертв терору розповідає розділ на сайті міськради, де можна ознайомитися з документами та подивитися відео засідань робочих груп. 

Сказати, за яким принципом заарештовували та вбивали людей, важко. Та й які принципи у НКВС, тут радше йдеться про "виконання плану". "Це були слюсарі, інженери, вчителі. Їх арештовував одеський НКВС та масово розстрілював, просто так. Звісно, порушували кримінальні справи через начебто польський шпіонаж, німецьку підривну діяльність, кулацькі заговори або український націоналізм. Але коли ми вивчаємо їх, то бачимо, що справи ліпилися просто так. Ці люди, за малим виключенням, після смерті Йосипа Сталіна були виправдані та реабілітовані", – розповідав "Суспільному" Олександр Бабіч. 

 

Фото: "Суспільне"

Для того, щоб ідентифікувати тіла, потрібна ексгумація. А про ексгумацію у 2021 році говорити було ще рано. Роботи на ділянці, яка є пам'ятником історії, регламентуються мінкультом. Для проведення ексгумації потрібні дозволи міністерства. Ці роботи заплановані у другому етапі дослідження, що триватиме у 2022 році. 

Якщо буде дозвіл на проведення ексгумації, історики будуть шукати особисті речі загиблих. Саме вони допоможуть у ідентифікації людей. Однак шанси не дуже великі – людей розстрілювали та закопували, як тварин. Їхні тіла цинічно засипали сміттям. 

Хто проводить роботи 

У дослідженні ділянки на початку робіт брали участь історики, волонтери та пошуковці військово-історичних клубів. У квітні 2021 року була створена робоча група з питань увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій, похованих у районі 6-го кілометра Овідіопольської дороги, до якої увійшли представники місцевої влади, німецької спільноти, генеральних консульств Польщі та Румунії, правоохоронці і вже згадані історики, громадські діячі, краєзнавці, волонтери та фахівці військово-історичних клубів.

Фото: Олександр Бабіч 

Влітку на ділянці працювали краєзнавці та волонтери з Дніпра, Одеси і Кривого рогу. Працювали вони безкоштовно, проводячи шурфування місцевості. Комунальні служби допомагали тим, що вивозили сміття. Також місцеві ЗМІ повідомляли, що чиновники організували для учасників групи безкоштовне харчування та охорону об'єкта.

Фото: Одеська міська рада 

У серпні Труханов зустрівся з Генеральним консулом Республіки Польща в Одесі пані Катажиною Солек та т.в.о. Генерального консула Румунії в Одесі паном Тіберіу Шарпє з приводу дослідження місця масових поховань. "Ми спостерігаємо за розвитком подій. Можу з упевненістю сказати, що розкопки проводяться згідно з міжнародними нормами і правилами археології. Генеральне консульство Румунії запевняє у повній підтримці, і, якщо буде прийнято рішення про створення Меморіалу пам'яті, то ми готові підключитися. Це прекрасна ініціатива мера – гідно вшанувати пам'ять тих людей, які стали жертвами подій 1937-38 років", – запевнив пан Тіберіу Шарпє.

У вересні стало відомо, що польські експерти можуть долучитися до дослідження останків у місці виявлення масових захоронень жертв НКВС в Одесі. 

У жовтні до проєкту долучився Інститут національної пам'яті Польщі. "Архівні документи свідчать про те, що серед жертв репресій 1937-38 років було як мінімум 350 поляків. Їх останки можуть бути знайдені на 6-му кілометрі Овідіопольської дороги. Польська держава поклала на нас завдання пошуку та ідентифікації всіх поляків, які загинули під час репресій, щоб гідно поховати їх. Ми усвідомлюємо, яка відповідальність лежить на мерові Одеси, який ініціював цю роботу, і робочій групі. Ми зацікавлені у встановленні справедливості і готові допомагати", – зазначив заступник керівника Інституту національної пам'яті Республіки Польща пан Кшиштоф Швагжік.

Які плани на 2022 рік 

Про останні плани щодо дослідження ділянки на 6-му кілометрі Овідіопольської дороги розповів під час апаратної наради у Одеській міській раді, яка відбулася 10 січня, очільник департаменту внутрішньої політики міськради Олександр Жильцов. За його словами, пошуково-дослідницькі роботи, які були першим етапом, завершилися у 2021 році. Під час цих робіт дослідники робили траншеї та шурфи через кожні два метри. Таких шурфів зробили близько 180. Вони дозволили виявити 32 розстрільні ями. 

Також Жильцов зазначив, що виконавці робіт надали єдиний підсумковий проєкт звіту, а експерти, які вивчають історичне місце (археологи, історики, краєзнавці, волонтери, а також представники генеральних консульств Румунії, Німеччини та Польщі) готують лист на ім'я Геннадія Труханова. 

Новий етап робіт, який має розпочатися у 2022 році, передбачає долучення експертів-криміналістів. Буде проведено ексгумацію і експерти-криміналісти визначатимуть, чи є територія місцем похованням людей або це і є місце розстрілу.

Рішення щодо того, чи буде проведене перепоховання, чи на цій ділянці створять меморіальний комплекс, ще не ухвалене. Історики та краєзнавці, звичайно, виступають за те, щоб створити на місці масових поховань меморіальний комплекс, вшанувавши пам'ять жертв. Міська влада, звісно, за перепоховання – це дозволить використовувати ділянку надалі так, як чиновники і планували. Найвірогідніший варіант – перепоховання жертв в спільному меморіалі на Західному кладовищі". 

Читайте також: 

Рік втрат та порятунку: Чим запам'ятається одеситам 2021 рік

Грудневі жнива: Як одеські чиновники намагаються встигнути витратити два мільярди