Шпигуни за погодою: Як метеопрогноз напад німців видав

У неділю, 19 листопада, своє професійне свято відзначають працівники гідрометеорологічної служби

Depo.
19 листопада 2017 15:00
ФОТО: depo.ua

Гідрометцентр Чорного та Азовського морів, розташований в Одесі, має давню славетну історію. Depo.Одеса дізнавався, чим відрізняються метеорологи від синоптиків, як відбуваються спостереження за погодою та складаються прогнози.

Початок спостережень за погодою

Свою історію Гідрометцентр Чорного та Азовського морів веде з 1865 року. Тоді в Одесі на базі Ришельєвського ліцею був організований Імператорський Новоросійський університет, нині - Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. До нього з Харкова запросили професора фізики Василя Лапшина, який створив при кафедрі фізичної географії метеорологічну станцію (обсерваторію). Він почав проводити виміри метеорологічних величин атмосфери. Гідрометцентр став правонаступником цієї Метеорологічної обсерваторії Новоросійського університету.

Фото: studway.com.ua

Регулярні спостереження за погодою розпочалися 1 січня 1866 року. На той час університет розташовувався на перетині вулиць Дворянської та Херсонської (зараз це вулиця Пастера, - Ред.). На даху університету був закріплений флюгер, стержень якого виходив в одну з кімнат, а решта приборів знаходилися у клітині на балконі між другим та третім поверхом, який виходив на північно-східний бік будівлі. Проте, штатного спостерігача тоді не було, його функції безкоштовно виконував хранитель фізичного кабінету Вікентій Сталевич. Тричі на добу він знімав показники приборів та відправляв дані до Петербургу. Зараз майже всі спостереження у Гідрометцентрі проводяться в автоматичному режимі за допомогою сучасного обладнання.

За словами заступника директора Гідрометцентру Чорного та Азовського морів Ігоря Неверовського, обладнання, яке має установа (Гідрометцентр) в Одесі, – одне з найкращих в Україні: мало який Гідрометцентр може похизуватися такими приборами. Проте тоді, понад 165 років, у обсерваторії не вистачало ані обладнання, ані місця, з якого можна було б проводити електричні та магнітні спостереження.

Нові можливості

Минали роки, з'являлися нові прибори та методи, збільшувалась кількість пунктів спостережень за погодою. Коли завідувачем метеорологічної станції став професор Олександр Козловський, він добився, щоб обсерваторію було перенесено за межі центру міста. Він зазначив, що спостереження, які проводяться на перетині Дворянської та Херсонської не дають точної уяви про явну картину погоди в Одесі. Врешті решт він зміг перенести обсерваторію на Малий Фонтан у Ботанічний сад. З 1892 року метеостанція стала розташовуватися у будівлі, яка зараз має адресу Французький бульвар, 89. На будівництво певну частину коштів виділи з Міської Думи, але й одесити дали чимало грошей у вигляді пожертвувань. З цього часу обсерваторія змогла встановити необхідне для проведення спостережень обладнання та проводити вивчення земного магнетизму, атмосферної електрики та інші.

Після революції 1917-го в країні залишилося лише три метеорологічних обсерваторії – у Києві, Одесі та Харкові. Тільки у 1919 році за ініціативою та вимогами київських та одеських метеорологів був створений УКМКТ, який дав змогу розвиватися метеорологічним службам.

Робота під час Другої світової

Першими про початок війни Німеччини проти СРСР дізналися саме метеорологи. Синоптична карта, за даними якої складалися прогнози погоди у 21 годину 21 червня була, як завжди, повною, а на карті о 3 годині ночі 22 червня, метеорологи не змогли побачити всі дані, бо німці засекретили інфомацію на території всіх країн, які на той час були ними захоплені.

Під час війни метеорологи складали прогнози погоди для збройних сил. Гідрометеорологи Одеси забезпечували всі роди військ інформацією про стан погоди. Навіть коли місто було в осаді, працівники обсерваторії ходили на роботу та інформували військові підрозділи про гідрометеорологічну ситуацію та передавали балістичні дані артилерії. Коли місто захопили німці та румуни, частина працівників обсерваторії, які не евакуювалися, працювали підпільно. У 1943 році групу заарештували, проте цінні прибори та матеріали магнітних зйомок підпільники встигли замурувати. Частину майна обсерваторії, а також архіви намагалися вивезти з міста, проте під час бомбардування поїзда вони були, на жаль, знищені. Також частина приборів під час окупації була викрадена, вивезена до Румунії. Лише деяку частину обладнання вдалося розшукати і повернути, а значна кількість була втрачена назавжди.

Наші дні

За роки існування обсерваторія змінювала назву, змінювалися люди, які її очолювали та працювали. З 1988 року вона стала Гідрометцентром Чорного та Азовського морів, як називається і на теперішній час.

Функції установи досить великі, це не тільки спостереження та складання прогнозів погоди, які так звикли читати одесити, а й багато чого іншого. Наразі працівники Гідрометцентру складають метеорологічні, морські гідрометеорологічні, річні гідрологічні півдня України, агрометеорологічні а також авіаційні метеорологічні і багато інших видів прогнозів. Прогнозами, які готують фахівці установи, користуються працівники різних галузей: морської, авіаційної, сільськогосподарської та багатьох інших. Вивчають працівники Гідрометцентру і сонячну радіацію. За словами Ігоря Неверовського, наразі одеситам з цього приводу турбуватися не варто - показники в нормі, проте якщо щось піде не так, фахівці відразу це помітять і проінформують.

Спостереження за погодою проводиться цілодобово по всій області, також для всієї Одещини синоптики складають прогнози погоди, а при загрозі виникнення небезпечних або стихійних явищ негайно складають штормові попередження та доводять їх до організацій та підприємств міста та області, діяльність яких залежить від погодних умов. Наразі в Одеській області діють 13 метеорологічних станцій, а в Одесі також пункти, на яких двічі на добу проводиться забір проб повітря на забруднення.

Як згадувалося вище, зараз метеорологи Гідрометцентру користуються для спостережень за погодою найсучаснішим автоматичним обладнанням.

Наприклад, ось так проводиться вимірювання температури грунту: під землею на потрібній глибині закопані спеціальні датчики, які фіксують зміни показників, також термометр встановлюється на поверхні грунту.

А за допомогою такої споруди ведеться спостереження за швидкістю на напрямком вітру.

Так виглядає обладнання, яке вимірює кількість опадів.

Прогноз погоди – важка та кропітка робота

Майже кожного цікавить, яка буде погода завтра, за тиждень або за місяць. Коли починаєш дивитися прогнози, то на різних сайтах вони можуть значно відрізнятися: одні обіцяють сонечко, інші на цей же самий день дощ. Проте фахівці радять дивитися погоду саме на місцевих ресурсах: на місці прогноз буде складений найточніше, бо використовуються місцеві дані.

Гідрометцентр Чорного та Азовського морів складає короткострокові (до трьох діб) та середньострокові (до 5-7 діб) прогнози. Довгостроковими прогнозами займаються науковці у київському Гідрометцентрі, використовуючи складні математичні схеми та купу досліджень.

Виявляється, скласти прогноз не так то й просто, в Гідрометцентрі Чорного та Азовського морів цим займається цілий відділ. За словами начальника відділу метеорологічних прогнозів Алли Савілової, синоптики складають прогнози не тільки для суші, а й для всього Чорного моря, ця інформація надто корисна капітанам суден, які заходять у його води. Не менш важлива інформація синоптиків і одеському аеропорту, в якому розташовується одна із станцій Гідрометцентру.

Фахівці щодня аналізують прогностичні добові дані декількох провідних світових центрів; інформацію, яка надходить зі супутника; поточні показники погоди, надані метеорологами та багато іншого. Аналізується інформація отримана не тільки по території України, а навіть береться до уваги погода в Європі та на заході Росії.

Тільки після детального аналізу синоптики починають складати прогноз. Проте погода - примхлива пані – іноді процеси в атмосфері розвиваються надто швидко, і дані свідчать про одне, але раптом замість спрогнозованого сонячного дня небо буде укрите хмарами. Але таке буває не часто.

Погодні рекорди Одеси

Наостанок - деякі цікаві факти про погоду, яка була зафіксована метеорологами Гідрометцентру в Одесі у різні роки.

Найнижча температура у грудні була зафіксована у 1902 році – 23,1о С, а найтеплішим грудень був у 2015-му - +16,9о С. Проте серед зимових місяців найвища температура була зафіксована у лютому 2016 року, коли стовпчики термометрів піднялися до відмітки аж у +19,2о С. Рекорд найнижчої температури в Одесі також належить лютому: у 1919 році стовпчики термометрів опустилися до -29о С.

Серед літніх місяців найспекотнішим виявився липень 2007 року, коли метеорологи зафіксували +39,3о С, а найпрохолоднішим - червень 1918 року – лише +3,5о С. У вересні 1931 року термометри показали температуру нижче нуля –1,7о С. Проте за два роки до цього, у 1929 році, було набагато спекотніше, наче влітку - +34,7о С.

Найбільша кількість опадів за всю історію спостережень була зафіксована у червні 1948 року: при середній кількості опадів у цьому місяці в 42 мм метеорологи наміряли 217 мм. З 1878-го по сьогоднішній день погода не побила рекорд з опадів, які випали у грудні того року– 162 мм при середньому показнику у 42 мм.

Багатьох лякає фраза: "Штормове попередження – пориви вітру до 20-25 метрів". Але ця швидкість ніщо у порівнянні з тим, яким були пориви вітру у січні 1962-го та березні 1970-го – 40 м/с.

Проте, на щастя, одеситам не загрожують урагани, які проносяться над іншими країнами - тут клімат більш стабільний прихильний. Хіба що з роками може все помінятися, але фахівці Гідрометцентру побачать ці зміни та завчасно про них попередять.

Більше за життя Одеси та області таки читайте на Depo.Одеса