Округ №143: Зачарований Крук. Чому Ізмаїл 20 років голосував за одного персонажа

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Центр – місто Ізмаїл

Опис меж – місто Ізмаїл, Ізмаїльський, Ренійський райони, частина Болградського району.

Місцезнаходження ОВК – виконком Ізмаїльської міської ради, м. Ізмаїл, пр. Суворова, 62

Орієнтовна кількість виборців – 143 326 (станом на 26 жовтня 2014 року)

Кількість виборчих дільниць - 127

Ізмаїл, який є центром виборчого округу, - місто обласного підпорядкування. Це друге за кількістю населення місто на Одещині: тут живуть понад 70 тисяч людей. Розташований Ізмаїл та Ізмаїльський район на півдні Одеської області, у дельті річки Дунай. Це край з традиційно розвинутим великим багатогалузевим сільськогосподарським і переробним виробництвом. У розпорядженні землеробів перебуває понад 78 тисяч гектарів. Більшу частину мешканців району складають українці, друга за кількістю національностей на Ізмаїльщині - молдавани, яких менше українців лише на декілька десятих відсотків. Також в районі багато болгар.

Ренійський район, що входить до меж округу №143, знаходиться у північно-західній частині Одещини. Головна особливість економіко-географічного розташування району його річкове і прикордонне положення. Водний шлях по р. Дунай дозволяє розширювати економічні зв'язки зі Східною і Центральною Європою. Від обласного центру він знаходиться далі, ніж інші райони регіону. Майже половина мешканців району - молдовани, а українців тут мешкає втричі менше.

Також до меж округу входить сім дільниць Болградського району, решта відноситься до округу №142 з центром в Арцизі.

Довідка: Згідно з даними ЦВК, в межі 143 округу під час парламентської кампанії 2014 року входили місто Ізмаїл, а також Ізмаїльський, Ренійський та частина Болградського районів. В цих же межах та під цим же номером відбувалися вибори в окрузі під час боротьби за парламентські мандати у 2012. На позачергових виборах до Верховної Ради у 2007 та на чергових у 2006 округ з центром у місті Ізмаїл мав номер 141, а до його меж входили безпосередньо сам Ізмаїл, Ізмаїльський та Ренійський райони. Під час парламентських виборів у 2002 році до меж округу №140 з центром в Ізмаїлі входили Ізмаїл, частина Ізмаїльського району, а також повністю Кілійський та Ренійський райони. Перед цим на виборах до парламенту у 1998 Ізмаїл та частина Ізмаїльського району входили в округ 139 з центром у місті Болград. Сюди ж включили тоді Ренійський та Болградський райони. Інша частина Ізмаїльського району відносилася до 140-го округу, центром якого була Кілія, а до меж ще входили Арцизький, Кілійський, Тарутинський та частково Татарбунарський райони.

Під час позачергових президентських виборів у 2014 році та на чергових у 2010 округ з центром в Ізмаїлі мав номер 145, а до його меж входили Ізмаїльський та Кілійський райони. У 2004 році округ мав ті самі межі, проте був під номером 146. А у 1999 - №140.

На минулих президентських виборах у 2014 році перемогу в окрузі виборов чинний глава держави Петро Порошенко. Він набрав майже вдвічі більше голосів, ніж лідер "Сильної України" Сергій Тігіпко. Не пощастило Тігіпку й у 2010, коли його переміг в окрузі Віктор Янукович: 15,2 проти 53,4 відсотків відповідно. Це вже була друга перемога Януковича в окрузі, а першу він відсвяткував у 2004, коли під час другого туру виборів залишив далеко позаду Віктора Ющенка. У 1999 році, коли в країні розгорілася боротьба між Леонідом Кучмою та Петром Симоненком, виборці в окрузі підтримали Кучму.

Президентські вибори (межі округу №143)

1999 рік. II тур	Леонід Кучма - 37,79%	Петро Симоненко - 26,75%
2004 рік. III тур	Віктор Янукович - 72,88%	Віктор Ющенко- 21,38%
2010 рік. II тур	Віктор Янукович - 53,54%	Сергій Тігіпко - 15,20%
2014 рік	Петро Порошенко - 34,76%	Сергій Тігіпко - 18,08%

Під час парламентських виборів політичні настрої виборців в окрузі змінювалися не надто помітно: двічі поспіль перемога діставалася комуністам - у 1998 та 2002, потім тричі, у 2006, 2007 та 2012 перемагали "регіонали". Така тенденція спостерігалася у майже всій Одеській області. Проте у 2014 округ №143 здивував. Переможцем тут став "Опозиційний блок", як і ще в чотирьох з 11 округів на Одещині, проте друге місце посіла партія Сергія Тігіпка "Сильна Україна". Такі результати "сильноукраїнці" показали лише у двох округах - 142 та 143, проте у 142 лідером був "БПП", а тут він опинився лише на третій сходинці політичних уподобань виборців.

Партії-лідери парламентських виборів (межі округу №143)

1998 рік	Комуністична партія України - 33,83% Блок "За правду, за народ, за Україну" - 25,63% Народна партія - 7,85% Партія Зелених України - 5,19%
2002 рік	Комуністична партія України - 32,84% Виборчий блок політичних партій "За Єдину Україну!" - 9,24% Соціал-демократична партія України (об'єднана) - 8,72% Соціалістична партія України - 6,42% Блок Віктора Ющенка - 5,05%
2006 рік	Партія регіонів - 56,66% Блок Юлії Тимошенко - 7,71%
2007 рік	Партія регіонів - 57,59% Блок Юлії Тимошенко - 12,89%
2012 рік	Партія регіонів - 42,13% Комуністична партія України - 21,75% Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 12,58% "УДАР" (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка - 12,13%
2014 рік	"Опозиційний блок" - 25,63 % Партія Сергія Тігіпка "Сильна Україна" - 17,21% Партія "Блок Петра Порошенка" - 13,64% Комуністична партія України - 10,19%

Але найгучніша боротьба відбувається завжди в одномандатних округах, і 143-му є чим "похвалитися". На останніх виборах до Верховної Ради у 2014-му запекла боротьба в окрузі точилася між безпартійним Олександром Урбанським, якого висунула "Сильна Україна", та самовисуванцем Олександром Дубовим. Урбанський на час виборів був комерційним директором ТОВ "Судноремонтне підприємство "Дунайсудносервіс". Варто зазначити, що старший брат Урбанського, Анатолій, є головою Одеської облради, а їхній батько Ігор Урбанський, пройшов довгий шлях у великій політиці. У 2006 році його призначили першим заступником міністра транспорту та зв'язку, після цього з листопада 2006 по листопад 2007 був народним депутатом України від СПУ, проте на наступних виборах до парламенту не пройшов.

Олександр Дубовой, на відміну від Урбанського, на час парламентських виборів 2014 року вже мав досвід роботи у Раді: він обирався народним депутатом у 2007 та 2012 роках - обидва рази за списками партії "Батьківщина". Зазначимо, що згодом він залишив лави партії Юлії Тимошенко.

Проте окрім цих кандидатів були й інші, досить відомі на Одещині люди, які вміють переконувати людей, що тільки вони здатні навести лад у країні. Зокрема, тут балотувався колишній голова Одеської облради Микола Пундік, а також керівник обласного управління ДСНС Володимир Боделан, який є сином колишнього мера Одеси та очільника ОДА Руслана Боделана.

Олександра Урбанського під час виборчої кампанії звинувачували у використанні адмінресурсу, адже чималу підтримку йому надавав мер Ізмаїлу Андрій Абрамченко. Дубовий взявся "обробляти" виборців у Рені. Варто зауважити, що кандидати різними шляхами намагалися завоювати симпатії електорату: Урбанський задобрював виборців дитячими майданчиками та іншими інфраструктурними благами, а Дубовой організовував культурно-масові заходи. Врешті решт перемогли "покращення" представника "Сильної України".

Парламентські вибори (межі округу №143)

1998 рік	Юрій Крук - 32,96%	Ігор Плохой - 24,60 %
2002 рік	Юрій Крук - 49,22%	Антон Задорожнюк - 11,27 %
2012 рік	Юрій Крук - 23,76%	Володимир Боделан - 16,83 %
2014 рік	Олександр Урбанський - 30,64%	Олександр Дубовой - 24,78%

У 2012 році під час чергової парламентської виборчої кампанії найзапекліша боротьба відбувалася між самовисуванцем-рятувальником Володимиром Боделаном та нардепом-"регіоналом" Юрієм Круком. Останній переміг з відривом майже у 7% голосів. Кандидати тоді вели досить брудну кампанію: підставляли один одного та влаштовували різні провокації.

Зазначимо, що Юрій Крук обирався народним депутатом України шість разів. Вперше мандат нардепа він отримав у 1994 році, по Ізмаїльському виборчому округу. Вдруге його було обрано по цьому ж округу у 1998 та 2002 роках. У 2006 та 2007 він обирався до Ради по багатомандатному загальнодержавному округу за списками "Батьківщини", а у 2012 знову переміг на своєму улюбленому окрузі з центром в Ізмаїлі, проте вже під прапорами "Партії регіонів". У виборах після Революції гідності колишній "регіонал" не став брати участь: на той час йому було вже майже 70 років і спину дихали молоді політики, з якими не так легко було тягатися.

Вже зараз упевнено можна сказати, що на наступні вибори свою кандидатуру висуне Олександр Урбанський, який постійно відвідує свій округ. Хто ще захоче отримати під своє "крило" південну Одещину, покаже час.