Округ №141: Курортна Одещина обожнює бруд виборчих скандалів

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Центр – місто Татарбунари

Опис меж – місто Білгород-Дністровський, Білгород-Дністровський, Татарбунарський райони, частина Кілійського району.

Місцезнаходження ОВК – Татарбунарський районний будинок культури, м. Татарбунари, вул. Центральна, 31-а

Орієнтовна кількість виборців – 154 631 (станом на 5 квітня 2018 року)

Кількість виборчих дільниць - 145

На території округу 141 розташоване місто обласного підпорядкування Білгород-Дністровськ та район, центром якого воно є, а також Татарбунарський та частина Кілійського районів. У Білгород-Дністровському районі знаходяться відомі в країні курортні села та селища Затока, Сергіївка та Кароліно-Бугаз, великий центр виноробства у Шабо, а також стародавня Аккерманська фортеця. Білгород-Дністровський і зараз багато хто називає Аккерманом.

Татарбунарський та Кілійський райони також мають курортні населені пункти, до яких з різних куточків України приїздять туристи, які хочуть відпочити подалі від великих міст. Мешканці районів, здебільшого, заробляють на туристах.

Найбільша кількість виборців була завжди проти чогось нового, радикального. Спочатку більшу кількість голосів отримували комуністи, потім були "регіонали", а коли після Революції Гідності всі колишні члени "Партії регіонів" змінили кольори, в окрузі полюбили їхніх головних спадкоємців - "Опоблок".

Довідка: Згідно з даними ЦВК, на позачергових парламентських виборах у 2014 році округ мав №141. Під цим же номером, а також у цих же межах виборці обирали народних депутатів у 2012. Під час парламентських кампаній у 2006 та 2007 роках округ, до меж якого входили Татарбунарський, Білгород-Дністровський та Саратський райони, проходив під номером 139, а його центр розташовувався у Білгород-Дністровському. Що стосується Кілійського району, то він повністю відносився до округу №140 з центром в Арцизі. У 2002 році виборці Білгород-Дністроського, Татарбунарського та Саратського районів відносилися до округу №138, центр, як і на наступних виборах, був у Білгород-Дністровському. Кілійський же район входив у межі округу №140. На порередніх виборах, у 1998, округ проходив за №137 у тиж же межах, що і в 2002.

На позачергових президентських виборах у 2014 році Білгород-Дністровський, Саратський та Татарбунарський райони входили в межі округу №143. За таким же номером і в тих же межах відбувалися вибори голови держави і в 2010. В тих же межах, але під номером 144 округ був на президетських виборах у 2004. А у 1999 році округ проходив під № 137. Центр округу під час всіх президетських виборів розташовувався у Білгород-Дністровському.

Незважаючи на те, що більшість виборців округу в 1998 році віддала перевагу Комуністичний партії України, під час президентських виборів роком пізніше, у 1999, більшість голосів отримав Леонід Кучма. А головний комуніст країни програв йому тоді понад 12%. На наступних виборах під час другого туру голосувань, у 2004, перемога дісталася Віктору Януковичу. Став він переможцем в окрузі і в 2010. А на останніх позачергових виборах лідером президентської гонки в окрузі став Петро Порошенко. Зазначимо, що двічі поспіль друге місце тут діставалося Сергію Тігіпку, який нині є лідером "Сильної України".

Президентські вибори (межі округу №141)

1999 рік. II тур	Леонід Кучма - 35,80%	Петро Симоненко - 23,23%
2004 рік. III тур	Віктор Янукович - 74,81%	Віктор Ющенко- 20,10%
2010 рік. II тур	Віктор Янукович - 61,40%	Сергій Тігіпко - 12,97%
2014 рік	Петро Порошенко - 39,15%	Сергій Тігіпко - 18,08%

Аналіз парламентських кампаній в окрузі свідчить про стабільне домінування шанувальників "світлого" радянського минулого. У 1998 році майже 37% голосів отримали комуністи. Під час виборів до парламенту у 2002 Компартія набрала понад 25%. Потім до влади прийшли "регіонали", які обіцяли новий старий "совок". "Партія регіонів" отримувала більшість голосів три рази поспіль. Після розвалу Партії регіонів виборці округу не стали ламати голову, за кого проголосувати, та знову ж таки віддали перевагу "регіоналам", які пішли на вибори під прапорами новоствореного "Опозиційного блоку".

Партії-лідери парламентських виборів (межі округу №141)

1998 рік	Комуністична партія України - 36,94% Виборчий блок Соціалістичної партії України та Селянської партії України "За правду, за народ, за Україну!" - 11,75% Партія Зелених України - 7,73%
2002 рік	Комуністична партія України - 25,54% Соціалістична партія України - 13,57% Виборчий блок політичних партій "За Єдину Україну!" - 13,41% Соціал-демократична партія України (об'єднана) - 9,34%
2006 рік	Партія регіонів - 53,88% Блок Юлії Тимошенко - 7,11% Соціалістична партія України - 5,18% Блок "Наша Україна" - 5,09%
2007 рік	Партія регіонів - 57,01% Блок Юлії Тимошенко - 9,79% Соціалістична партія України - 9,55% Блок "Наша Україна - Народна самооборона" - 5,27% Комуністична партія України - 5,11%
2012 рік	Партія регіонів - 43,76% Комуністична партія України - 20,79% Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 15,07% "УДАР" (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка - 10,37%
2014 рік	"Опозиційний блок" - 29,13 % Партія "Блок Петра Порошенка" - 17,37% Партія Сергія Тігіпка "Сильна Україна" - 10,29% Комуністична партія України - 10,18% "Народний фронт" - 9,30% Всеукраїнське аграрне об'єднання "Заступ" - 7,57% Радикальна партія Олега Ляшка - 6,35%

Проте найцікавіша картина вимальовується по виборах народних депутатів в одномандатних округах.

Прихильники Комуністичної партії у 1998 році віддали свої голоси кандидатці від цієї політсили Світлани Друзюк. Більшість голосів дозволила їй стати переможницею в окрузі та отримати мандат народного депутата.

Але на наступних виборах у 2002 році Друзюк прийшла до фінішу аж восьмою, а перемога дісталася Миколі Швиденку, безпартійному самовисуванцю. На момент виборчої кампанії він очолював Державний департамент рибного господарства. Друге місце посів народний депутат Андрій Звонарж, який на попередніх виборах програв в окрузі, що на останніх виборах мав номер 139. Проте до парламенту в 1998 він таки потрапив за списками Компартії.

Потім у 2006 та 2007 році вибори у мажоритарному окрузі не проводилися, а у 2012-му більшість виборців підтримала Віталія Барвіненка, який вже до цього був народним депутатом від "Батьківщини". У 2007 році він пройшов до парламенту за списками саме цієї політсили, проте потім "побив горщики" з "тимошенківцями" та пішов своєю дорогою. На момент виборчої кампанії 2012 Барвіненко вже був членом "Партії регіонів" і, звичайно ж, йшов на вибори від неї. Друге місце у 2012 році дісталося Олександру Дубовому, який входив до лав "Батьківщини", проте брав участь у виборах у якості самовисуванця. Проте Дубовой все одно став тоді нардепом: він пройшов до Ради по багатомандатному загальнодержавному округу від "Батьківщини". Це була його друга "ходка" у парламент, вперше він отримав мандат нардепа у 2007 році, коли також пройшов до ВР за списками "Блоку Юлії Тимошенко".

Під час Революції Гідності Барвіненко відчув, що "припахло смаженим", вийшов з "Партії регіонів" та вступив до блоку "Економічний розвиток".

Позачергові парламентські вибори у 2014 році пройшли в окрузі зі скандалами. При чому вони розгоралися з самого початку кампанії. А пов'язане це було з тим, що тут балотувалося одразу декілька кандидатів-однофамільців, а у деяких з них навіть співпадали імена. На реєстрацію подали заяви чотири Барвіненки та стільки ж Дубових, правда один з них згодом зняв свою кандидатуру. Олександр Дубовой цього разу свою кандидатуру не виставив, проте вирішив балотуватися його брат, Сергій Дубовой. Але великої конкуренції брат нардепа Барвіненку, який знову таки виграв вибори, не склав. Друге місце посіла самовисуванка Алла Гінак, яка програла переможцю трохи більше 5% голосів. Цього разу Барвіненко не став вступати до якоїсь партії, а балотувався у якості самовисуванця. Зазначимо, що не вигравши вибори до Ради, самовисуванка Алла Гінак спробувала стати мером Білгород-Дністровського і виборола перемогу.

Але тезками-однофамільцями скандали не закінчилися. Кандидати вели досить брудну кампанію, та й члени комісії теж неодноразово опинялися у центрі уваги ЗМІ. Наприклад, призначений за тиждень до виборів голова окружної комісії заявив, що його побив нардеп Олександр Дубовой. Задля своєї безпеки він навіть найняв охорону та неодноразово перешкоджав роботі журналістів.

У парламенті Барвіненко увійшов до фракції "Відродження", через скандал з хабарем, який буцімто отримав член партії, депутат Одеської облради Іван Бойченко, він заявив, що виходить з лав партії. Навіть не хабар однопартійця штовхнув Барвіненка на такий крок, а те, що керівництво "Відродження" не коментувало вчинку Бойка. Проте на сайті ВР Барвіненко все ще записаний до фракції.

Парламентські вибори (межі округу №141)

1998 рік	Світлана Друзюк - 35,11%	Михайло Попов - 12,37 %
2002 рік	Микола Шведенко - 19,44%	Андрій Звонарж - 17,55 %
2012 рік	Віталій Барвіненко - 41,53%	Олександр Дубовой - 34,79%
2014 рік	Віталій Барвіненко - 26,66%	Алла Гінак - 21,55 %

Якою буде майбутня виборча кампанія, сказати важко. Але напевне, не простою, адже Віталій Барвіненко не захоче відмовлятися від мандата. Також види на місто в Раді має і Алла Гінак, у якої останнього часу не дуже виходить знаходити спільну мову з депутатським корпусом Білгород-Дністровського. А до них, напевне, приєднаються й інші претенденти на отримати тепле містечко у парламенті.