Округ №138: Північ Одещини "під п'ятою" Івана Фурсіна

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Центр – селище міського типу Ширяєве

Опис меж – Ананьївський, Березівський, Іванівський, Любашівський, Миколаївський, Ширяївський райони, частина Лиманського району (виборчі дільниці № 510473 – 510498, 510521, 510522)

Місцезнаходження ОВК – Ширяївська райдержадміністрація, смт Ширяєве, вул. Грушевського, 104

Орієнтовна кількість виборців – 150 862 (станом на 5 квітня 2018 року)

Кількість виборчих дільниць - 241

До меж округу № 138 входять одразу декілька районів Одещини: Ананьївський, Березівський, Іванівський, Любашівський, Миколаївський, Ширяївський та більша частина Лиманського (виборчі дільниці № 510473 – 510498, 510521, 510522). Останній до 2016 року мав назву Комінтернівський, саме так він вказаний у даних ЦВК на попередніх президентських виборах та виборах до Верховної Ради.

Найбільшим серед районів округу за розмірами та численністю населення є Березівський, Ширяївський, трохи менший за нього. З Лиманського району до округу входять десятки сіл та районний центр Доброслав. Зазначимо, що таку назву місто отримало у 2016 році в рамках проведення в Україні декомунізації, а до того часу воно називалося Комінтернове.

Довідка: Згідно з даними ЦВК, в межі 138 округу під час парламентської кампанії 2014 року входили Ананьївський, Березівський, Іванівський, Любашівський, Миколаївський, Ширяївський райони, частина Лиманського (Комінтернівського) району. У таких же межах виборці округу голосували і на попередніх парламентських виборах у 2012 році. У 2006-2007 роках округу з центром у смт Ширяєве не існувало, всі райони, які нині входять до 138-го, були розкидані по різним округам, і якщо зараз на території Одеської області знаходяться 11 територіальних виборчих округів, то тоді їх було на один менше - 10.

Під час виборів у 2002 році округу з центром у Ширяєво також не існувало, проте було 11 округів. До округу №142, центр якого знаходився у Комінтерновому (нині Доброслав), входив Комінтернівський (Лиманський з 2016 р. - Ред.), Ширяївський, Березівський та Миколаївський райони, які з 2012 року увійшли до округу з центром у Ширяєво. Окрім того, до його меж входила частина Суворовського району Одеси та місто Южне. Ананьївський, Любашівський та Іванівський райони тоді відносилися до округу №144 з центром у місті Роздільна.

На парламентських виборах у 2006 та 2007 роках Ширяївський район, а разом з ним Великомихайлівський, Роздільнянський та Фрунзівський входили до меж округу №137 з центром у Роздільній. Решта районів, які входять до нинішнього 138 округу, були розкидані по інших округах.

У 2002 році центр нинішнього 138-го округу смт Ширяєве, Ширяївський район а також Ананьївський, Великомихайлівський, Іванівський, Любашівський, Роздільнянський та Фрунзівський входили у межі округу №144. Під час попередніх виборах, у 1998, округ у тих же межах мав номер 143.

Під час президентських виборів межі округів змінювалися не так радикально. На президентських виборах у 2014 році Ананьївський, Любашівський, Миколаївський та Ширяївський райони входили до меж округу №140 з центром у місті Ананьїв.

Окрім них до цього ж округу відносилися Великомихайлівський, Савранський та Фрунзівський (нині Захарівський) райони. А Березівський, Іванівський та Комінтернівський райони разом з містом Южним - до округу № 141, центр якого знаходився у смт Іванівка. Ті ж межі та номери округи мали і на президентських виборах у 2010 році. У 2014 році під час президентських виборів Одещина була поділена на 12 територіальних виборчих округів, проте 140 та 141 були представлені в тих же межах, що і на виборах у 2012 та 2014 роках.

На минулих президентських виборах перемогу в окрузі №140 отримав Петро Порошенко, який набрав майже втричі більше голосів, ніж Юлія Тимошенко. А на окрузі №141 Порошенко теж став переможцем, проте друге місце дісталося Сергію Тігіпку, який також зібрав майже втричі менше голосів виборців, ніж лідер президентської гонки.

Аналогічна картина з другими місцями спостерігалася і на попередніх виборах президента у 2012 році: перемогу одержав Янукович, але в окрузі №140 другою була Тимошенко, а в 141-му - Тігіпко. У 2004 році виборці округів віддали перевагу також Януковичу. А у 1999 році в окрузі №141, до якого входить нинішній центр виборчого округу 138 Ширяєве, переміг Петро Симоненко. Що стосується інших районів, які тоді входили до 143-го округу, то там перемогу одержав Леонід Кучма, який набрав понад 56% проти 37,8% головного комуніста.

Президентські вибори (межі округу №138)

1999 рік. II тур	Петро Симоненко - 36,99%	Леонід Кучма - 26,96%
2004 рік. III тур	Віктор Янукович - 56,90%	Віктор Ющенко- 37,54%
2010 рік. II тур	Віктор Янукович - 50,89%	Юлія Тимошенко - 15,28%
2014 рік	Петро Порошенко - 47,51%	Юлія Тимошенко - 15,47%

Результати парламентських виборів у голосуванні за партії демонструють як змінювалися вподобання електорату з часом. На зміну комуністам прийшли біло-сині "регіонали", а слідом за ними реформатори "Блоку Петра Порошенка" та "Народного фронту".

Загалом, політичні вподобання мешканців округу майже не відрізнялися від загального по Одещині, проте тут свою кількість голосів мали і Радикальна партія Ляшка і "свободівці". А оскільки до округу входять сільськогосподарські райони, то інколи люди вірили політиками, які виступали під прапорами різних аграрних партій.

Партії-лідери парламентських виборів (межі округу №135)

1998 рік	Комуністична партія України - 21,41% Партія Зелених України - 11,56% Народна партія - 7,26% Виборчий блок "Трудова Україна" - 6,42% Виборчий блок Соціалістичної партії України та Селянської партії України "За правду, за народ, за Україну!" - 5,55%
2002 рік	Комуністична партія України - 22,44% Виборчий блок політичних партій "За Єдину Україну!" - 18,14% Соціалістична партія України - 9,94% Виборчий блок політичних партій "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 8,13% Соціал-демократична партія України (об'єднана) - 6,44%
2006 рік	Партія регіонів - 46,22% Соціалістична партія України - 8,43% Блок Юлії Тимошенко - 7,63% Народний блок Литвина - 7,62 % Блок "Наша Україна" - 7,22%
2007 рік	Партія регіонів - 47,99% Блок Юлії Тимошенко - 12,34% Блок Литвина - 9,77% Блок "Наша Україна - Народна самооборона" - 8,36% Соціалістична партія України - 7,65% Комуністична партія України - 6,06%
2012 рік	Партія регіонів - 46,99% Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 19,59% Комуністична партія України - 15,50% "УДАР" (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка - 10,26%
2014 рік	Партія "Блок Петра Порошенка" - 26,64% "Народний фронт" - 14,02% "Опозиційний блок" - 11,96 % Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 7,73% Партія Сергія Тігіпка "Сильна Україна" - 6,19% Всеукраїнське аграрне об'єднання "Заступ" - 6,00% Комуністична партія України - 5,38%

В одноманданому окрузі перемогу на виборах у 2012 та 2014 роках держував Іван Фурсін. Перший раз вій йшов до парламенту від "Партії регіонів", а оскільки тоді партія мала чималу кількість прихильників, галочку навпроти його прізвища поставили 57,65% виборців, які взяли участь у голосуванні.

Головним конкурентом бізнесмена тоді був Василь Задорожнюк від "Батьківщини", який набрав значно меншу кількість голосів виборців - 19,09%. Наступного разу рейтинг Фурсіна набагато зменшився: у 2014-му йому повірили вже 35,04% виборців. Щоправда і на вибори Фурсін вже йшов не як представник партії влади, а у якості самовисуванця.

Друге місце тоді зайняв Ігор Учитель від "БПП", який набрав 29,12% голосів. Зараз Фурсін входить до парламентської групи "Воля народу". На пленарні засідання депутати реєструються за двома системами - електронною та письмовою. Якщо вірити першій, то Фурсін був присутній майже на 80% засідань, а якщо другій - то менше ніж на 30%.

Що стосується роботи в окрузі, від якого він був обраний до ВР, то нардеп за нього не забуває: "вибиває" кошти на різноманітні соціальні об'єкти в районі, які надходять у якості субвенції з держбюджету. Окрім того, підконтрольні йому ЗМІ регулярно возносять хвалу "дієвому" обранцю. Хоча такі публікації викликають певне обурення мешканців регіону, які вбачають у цьому подекуди привласнення чужих заслуг, адже встановити дитячий майданчик нині під силу і ОТГ, і окремим сільрадам.

Нагадаємо про інші перемоги кандидатів від округу. У 1998 році в окрузі № 143, до якого входила частина нинішнього 138-го, перемогу святкував Сергій Гриневецький. На другому місці був комуніст Андрій Звонарж, який програв безпартійному самовисуванцю понад 13% голосів.

Пізніше, у 1998-2005 роках, Гриневецький обіймав посаду голови Одеської ОДА, а згодом, у 2007 році став депутатом ВР за партійними списками від Блоку Литвина. Зараз він відійшов від великої політики. На виборах у 2002 році перемога дісталася Василю Калінчуку, який був членом Народної аграрної партії та балотувався від блоку політичний партій "За Єдину Україну". Програв йому вибори комуніст Євген Царьков.

Парламентські вибори (межі округу №138)

1998 рік	Сергій Гриневецький - 44,41%	Андрій Звонарж - 31,33 %
2002 рік	Василь Калінчук - 43,03%	Євген Царьков - 14,78 %
2012 рік	Іван Фурсін - 57,65%	Василь Задорожнюк - 19,09%
2014 рік	Іван Фурсін - 35,01%	Ігор Учитель - 29,12%

Ймовірно Фурсін і втретє піде балотуватися до парламенту: його піарники вже кропають на його честь славетні оди. Правда, зауважують спостерігачі, у бізнесі Фурсіна не все так добре було останні роки: то вспливала якась інформація про офшорні оборудки, до яких причетні він та його приятель Сергій Льовочкін. То з його банками не все гаразд. Але подібні проблеми в нашій країни зазвичай є не перепоною, а швидше стимулом для участі у виборах до парламенту.

Що стосується Ігоря Учителя, то у 2015 році він був обраний депутатом Одеської облради. Але не виключено, що наступного року знову спробує реалізувати свої парламентські амбіції.