Одеський календар: Тилигульський ландшафтний парк відзначає свій день народження

У 1997 році на межі Одеської та Миколаївської області був створений регіональний ландшафтний парк "Тилигульський"

Одеський календар: Тилигульський ландшаф…

Одеська обласна рада 25 листопада 1997 року прийняла рішення про створення регіонального ландшафтного парку "Тилигульський".

Тилігульський лиман розташований на межі Миколаївської та Одеської областей: на Миколаївщині – у Березанському районі, а на Одещині – частини Лиманського та Березіського районів. Цей парк вважається одним з найчистіших лиманів Північно-Західного Причорномор'я. Його довжина сягає 60 кілометрів, ширина – до 4,5 кілометри, максимальна глибина – 21 метр, прозорість води - до 7 метрів. Це самий глибокий і прозорий лиман нашого регіону, який відділений від Чорного моря широким піщаним пересипом, з яким його з'єднує лише штучно створений канал.

У заповідному об'єкті добре збереглась природна рослинність, яка представлена водними угрупованнями, трав’янистими болотами, засоленими луками, солончаками і солонцями, справжніми та кам'янистими степами, деревно-чагарниковими заростями. В районі Ташинської затоки та гирла річки Царега знаходиться один з найбільших на півдні України цілинних степових масивів. Це вплинуло на багатство флори узбережжя Тилігульського лиману, яка нараховує близько 620 видів судинних рослин.

Тилігул – місце масового гніздування та концентрації птахів під час сезонних міграцій, в районі якого можна зустріти близько 270 видів пернатих. На піщаних островах та косах з невисокою трав'янистою рослинністю тут часто гніздяться крячки річковий, рябодзьобий і малий, коловодник звичайний, чоботар, кулик-довгоніг, пісочники морський та малий, рідше кулик-сорока і дерихвіст лучний. Серед заростей очерету, переважно у верхній частині лиману, виводять потомство лиска, крижень, гуска сіра, лебідь-шипун, різні види чапель, косар та коровайка. У норах та берегових обривах влаштовують свої гнізда красені галагази та екзотичні сиворакші.

Загальна чисельність птахів, що зупиняються на прольоті в межах лиману та його узбережжя, іноді сягає 50 тисяч особин. Сезонні скупчення утворюють переважно мартини звичайний і жовтоногий, лиска, крижень, баклан великий, гуска білолоба, галагаз, лебідь-шипун, чепура велика, чапля сіра тощо. Частина пернатих тут і зимує.

Заповідні угіддя підтримують існування багатьох рідкісних представників орнітофауни, що занесені до Червоної книги України і Європейського червоного списку: пелікана рожевого, баклана малого, чаплі жовтої, косаря, коpовайки, лелеки чоpного, казаpки чеpвоноволої, чеpні білоокої, гоголя, скопи, луня польового, канюка степового, підорлика малого, орлана-білохвоста, балабана, сапсана, жуpавля сіpого, лежня, пісочника морського, кулика-довгонога та кулика-сороки, кульонів великого і сеpеднього, мартина каспійського та інших. Всього понад 40 видів.

Серед інших тварин, що перебувають під охороною держави, тут мешкають дибка степова, красотіл пахучий, сколія-гігант, мелітурга булавовуса, ксилокопа звичайна, джміль червонуватий, махаон, поліксена, полози жовточеревий та сарматський, мишівка степова, хом’ячок сірий, горностай, тхір степовий тощо.

Територія заповідного об'єкту має важливе культурне значення. На узбережжі лиману виявлено низку поселень епохи пізньої бронзи, античної доби, черняхівської культури. Тилігул був одним із районів найбільш ранньої українсько-козацької колонізації. Він здавна використовувався людьми для вилову риби та мореплавства.

За матеріалами: tiligul.org

Фото: tiligul.org, Регіональний Ландшафтний Парк Тилігульский/Facebook

Читайте також: Науковці заговорили про відродження Тилігульського лиману 

Читайте також: В Одесі обговорили реконструкцію зрошувальних систем та створення каналу "Тилігул-Чорне море"

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Одеса

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"