Одеський календар: 9 грудня народився Кот – один із найкращих бомбардирів "Чорноморця"

Дитячі роки Костянтина Фурса були не дуже сонячні, адже його дитинство прийшлося на після воєнні роки і хлопчиком він неодноразово потрапляв у коло зору правоохоронців. Проте на його шляху зустрілася людина, яка змогла побачити у хлопчику не тільки схильність до хуліганства, але й футболу

Костянтин Фурс народився в Одесі 9 грудня 1935 року. На відміну від багатьох футболістів він до останнього дня жив у рідному місті та виступав лише за одеські клуби. Виріс Костя на вулиці Великій Арнаутській, яка тоді мала назву вулиця Чкалова. Його, а також брата та сестру майбутнього бомбардира виховували бабуся та дідусь, з якими він жив у "халупі". Навчання у школі у Кості не задалося, навіть у дорослі роки він погано читав та писав, а замість підпису ставив хрестик. Разом з братом вони у школі "віджимали" сніданки у школярів, проте Жора, на відміну від Кості, "досяг більшого" у своєму кримінальному житті, а майбутньому футболісту пощастило зустріти футбольного тренера Юзефа Кацмана, який допоміг хлопчику почати шлях у великий футбол.

Уболівальники та футболісти називали Фурса Кот та дуже любили його. 

Головними козирами Фурса були удар та неймовірна стартова швидкість. Спочатку Костя грав в одеському "Спартаку", що виступав у першості міста, а потім перейшов до місцевого "Металурга", де вже тоді познайомився із своїм майбутнім одноклубником, Леонідом Чеботарьовим. У матчах чемпіонату Української РСР серед колективів фізкультури він демонстрував фантастичну результативність. Так в одному з матчів, що проходив у Керчі Костянтин, забив близько семи м'ячів, після чого тренер клубу був змушений його замінити, для того щоб хтось з керченських футболістів не пошкодив юного гравця. Після таких результатів Фурс привернув увагу представників команди майстрів "Харчовик".

Однак в той час, поки керівництво клубу думало над запрошенням талановитого нападника, він потрапив за ґрати. Головному тренеру "Харчовика" Петру Ступакову довелося клопотати про взяття Фурса на поруки до трудового колективу, так Костянтин і опинився у першому для себе спортивному колективі серйозного рівня. Свій перший матч Костянтин провів 21 жовтня 1956 року проти ступінського "Труду". Програвши перший тайм одесити повинні були виправляти ситуацію і Костянтин це зробив, забивши гол на 62 хвилині зустрічі. Матч закінчився з рахунком 1:1. До складу команди він вписався стрімко та блискуче. Головну кар'єру Фурс зробив в одеському "Чорноморцю". Загалом на його рахунку 83 забитих м'яча.

Футбольну кар’єру Фурс завершив у 1965 році. За всю свою гру він ставав найкращим бомбардиром одеського "Чорноморця" у чемпіонатах СРСР; дворазовим переможцем 1 зони класу "Б" чемпіонату СРСР (1961 та 1962 років), а також чотири рази його визнавали найкращим бомбардиром сезону у клубі (1957, 1958, 1959 та 1961).

Освіти у Фурса не було, працювати тренером він також був нездатен, тому по закінченні футбольної кар’єри він почав пити. Колишній кумир одеської публіки спивався швидкими темпами. Квартиру він втратив, спочатку змінивши провулок Нахімова на вулицю Малу Арнаутську, а потім опинився у комуні на проспекті Шевченка. Однак і там йому були не надто раді, тож незабаром Фурс опинився у лікувально-трудовому закладі. Колишньому футболісту намагалися допомогти, підтримати Фурса як морально, так і матеріально, влаштувати його на роботу, допомогали отримати нове житло. Про те, що він помер, з упевненістю говорили неодноразово, а одного разу його й справді знайшли мертвим в якомусь підвалі. Як безхатька його й ховали, без жалобних вінків і сюжетів у випусках новин. У глухому куточку Північного кладовища (ділянка 55, лінія 6, місце 18) хтось випадково побачив коротке і відоме прізвище, і лише тоді містом дізналося про смерть великого бомбардира Кота. Лише у 2018 році на могилі Фурса з’явився пам’ятник. На час смерті великого бомбардира йому був лише 51 рік.

Фото: ooff.com.ua

Читайте також: Одеський календар: 21 листопада народився легендарний футболіст Цона

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Одеса