Міфи та правда про ВІЛ: Що має знати кожна людина, щоб бути здоровою

Чуючи про ВІЛ чи СНІД, люди жахаються і часто буває так, що дізнаючись про хворобу у знайомих, припиняють з ними спілкуватися, не кажучи вже про те, щоб подати руку при привітанні

Міфи та правда про ВІЛ: Що має знати кож…
Фото: belta.by

В інтернеті є маса інформації щодо ВІЛ-інфекції. Її вже переписували не один десяток разів, і вже майже ніхто не знає, де – правда, а де – вигадка. Щоб не ширити недостовірну інформацію, портал Depo.Одеса поспілкувався з фахівцем Одеського обласного центру соціально значущих хвороб і дізнався з перших вуст про шляхи передачі ВІЛ-інфекції та про міри профілактики. 

На запитання відповіла лікар-епідеміолог відділу профілактичної, організаційно-методичної роботи та епідеміологічного моніторингу та оцінки протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу Олександра Борисівна Садкова.

Лікар Олександра Садкова

Які шляхи передачі вірусу та чи можливо заразитися ВІЛ-інфекцією після одного контакту з ВІЛ-позитивною людиною?

– Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) потрапляє у кров здорової людини через пошкоджені ділянки шкіри або слизові оболонки організму.

Ризик передачі ВІЛ-інфекції залежить від кількості вірусів, що містяться у біологічній рідині ВІЛ-інфікованого, з якою контактує здорова людина. Проста арифметика: чим більша концентрація – тим більший ризик.

На жаль, навіть одного контакту з ВІЛ-позитивною людиною достатньо для того, щоб теж отримати позитивний статус.

Розкажіть, від чого залежить концентрація вірусу в організмі людини.

– Перш за все, концентрація вірусу не однакова у різні періоди розвитку інфекції. Також треба знати, що концентрація відмінна і в різних рідинах організму ВІЛ-позитивної людини.

Найбільша концентрація вірусу (або ще можна сказати, достатня для зараження) спостерігається у крові, спермі, вагінальному секреті, грудному молоці та лімфі.

Натомість сеча, сльози, виділення із носу, слина, мокротиння, піт, блювотні маси не містять достатньої кількості вірусу. Ці рідини не становлять небезпеки у плані зараження.

Чи можна заразитися ВІЛ побутовим шляхом?

– На сьогодні не зареєстровано жодного випадку передачі ВІЛ-інфекції побутовим шляхом. Треба знати, що ВІЛ не поширюється повітрям; є безпечним під час розмови, чхання, кашлю, а також під час рукостискання, дружніх обіймів та поцілунках. Вірус не передається через дверні ручки та поручні у громадському транспорті, при користуванні спільними речами, однією ванною або душовою кабіною, при відвідуванні басейну або лазні, через посуд або їжу, а також при укусах тварин.

Які ж тоді основні шляхи передачі ВІЛ-інфекції?

– Перш за все, це статевий шлях. Як при гомо- так і при гетеросексуальних статевих контактах. Основні випадки зараження – випадкові статеві зв'язки при незахищеному сексі. 

Ін'єкційний шлях – це, в першу чергу, при внутрішньовенному введенні наркотичних засобів.

Наступний шлях передачі – від ВІЛ-інфікованої матері до дитини. Зараження відбувається під час вагітності, під час пологів або під час грудного вигодовування.

Також заразитися ВІЛ-інфекцією можна при використанні нестерильних інструментів під час проведення татуювань, косметичних процедур, манікюру, педикюру, а також пірсингу.

Що треба першочергово зробити, якщо з'явилися хоча б найменші підозри?

– Треба протягом трьох діб з моменту можливого контакту з ВІЛ-інфікованою людиною здати аналіз крові на ВІЛ. Далі обов’язково треба звернутися до лікаря. Якщо буде необхідність – лікар призначить профілактичний курс антиретровірусної терапії. Але наголошую: ніякого самолікування та пошуку відповідей в Інтернеті чи деінде! У даному випадку допоможе лише кваліфікована медична допомога.

Скажіть, будь ласка, чи хворіють на ВІЛ домашні улюбленці? Чи можуть вони переносити цю хворобу?

– Справа в тому, що ВІЛ-інфекція належить до антропонозних інфекційних хронічних захворювань. Збудники таких хвороб здатні вражати лише організм людини. Тому ані домашні тварини, ані комахи ВІЛ-інфекцією не хворіють, а тому не здатні передавати вірус ВІЛ здоровій людині.

Розкажіть, які існують тести на ВІЛ?

– На сьогодні можна провести анонімне тестування на ВІЛ самостійно в домашніх умовах, купивши експрес-тест на ВІЛ в аптеці вашого міста. Швидкі тести, які представлені на ринку України, характеризуються високими показниками точності й достовірності результатів (97-99,8%). Тому часто визначальну роль під час покупки тесту відіграють країна виробника та ціна самого тесту.

Як працюють експерт-тести?

– Суть експрес-тесту на ВІЛ полягає в тому, що він дозволяє без використання спеціального обладнання отримати результат через 15-20 хвилин. Для даного тесту кров береться з пальця.

У переважній більшості випадків тест покаже істинний результат, якому можна довіряти.

Буває, що тест показує позитивний результат, хоча ВІЛу в організмі немає. У таких випадках рекомендовано пройти повторне тестування у поліклініці або спеціалізованому медичному закладі. Це кабінети "Довіри" при міських та центральних районних лікарнях, Одеський обласний центр соціально значущих хвороб, Одеський міський центр профілактики та боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом.

Якщо є необхідність перевірити дані експрес-тесту, то раджу звернутися в одну із зазначених медустанов. Про це не варто забувати, щоб мати 100% результат і бути впевненим у своєму статусі.

В Одеському обласному центрі соціально значущих хвороб можна пройти експрес-тестування конфіденційно та безкоштовно. Після проведеного тестування на руки видається офіційна довідка про результати тестування на ВІЛ.

Останнє запитання, яке хвилює, мабуть, багатьох батьків. Що робити, коли дитина, граючись на дитячому майданчику, взяла до рук та подряпалась голкою від шприцу? 

– Це дуже важливе питання. Справа в тому, як ми вже говорили, що зараження ВІЛ-інфекцією може статися під час потрапляння вірусу у кров через пошкоджені ділянки шкіри або слизові оболонки організму (при уколі, порізі тощо).

1. Якщо з ранки тече кров, то її не можна зупиняти протягом декількох хвилин. Якщо крові немає, видавлювати її теж не варто, оскільки це може тільки збільшити ризик проникнення вірусу в організм.

2. Необхідно розпитати дитину, що сталося і де вона знайшла шприц.

3. Місце уколу необхідно промити проточною водою з милом. За умови відсутності проточної води місце уколу треба обробити дезінфікуючим гелем або розчином для миття рук. При цьому не допускається стискання або тертя пошкодженого місця, видавлювання або відсмоктування крові з рани, використання розчину етилового спирту, йоду, перекису водню.

 4. Далі обов'язково не пізніше 72 годин з моменту уколу треба звернутися у найближчий центр СНІДу (це кабінети "Довіри" при міських і центральних районних лікарнях, Одеський обласний центр соціально значущих хвороб, Одеський міський центр профілактики та боротьби з ВІЛ-інфекцією), де фахівці допоможуть вам обробити рану, оцінять ступінь ризику зараження ВІЛ, протестують на маркери ВІЛ та призначать специфічну хіміопрофілактику передачі ВІЛ-інфекції.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Одеса

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"