Куди поділися старовинні кладовища Одеси

Кожне з кладовищ, яких вже не знайдеш на мапі Одеси, має свою історію, подекуди наповнену містикою, болем, та таємницями. Багато з цих таємниць досі не розкриті, а про деякі цвинтарі взагалі мало що відомо. Depo.Одеса дізналося, де раніше у Південній Пальмірі були кладовища, та що зараз можна побачити на їхньому місці.

Карантинне кладовище

Одне з найбільш відомих кладовищ Одеси розташовувалося на частині нинішнього парку Шевченка. Цвинтар був заснований у 1822 році після передачі будівель Фортеці Хаджибея для розбудови Карантину. У роки Кримської війни тут тимчасово перебували військововполонені та поранені бійці. Якщо вони помирали, то їх і ховали на території Каратнину. Останній притулок тут же знайшли і перші захисники Одеси, які загинули при обороні міста. Тут у різні роки ховали невідомих "народовольців", страчували "державних злочинців" та вбивць. А у 1906—1910 роках на закритій муром території кладовища і карантину стратили й поховали десятки учасників революційних подій 1905—1907 років.

Залишки фундаменту будівель Чумного кварталу / Фото: uk.wikipedia.org

Проте вже наприкінці XIX століття частина будівель Карантину і колишньої фортеці використовувалися як житлові приміщення. У 1893 році територія і будівлі Карантину були передані митниці, а за три роки потому перейшли у властність міста. На початку 1900 року міська влада розпорядилася розібрати стіни, які спорудили між цвинтарем та чумним і пасажирським кварталами і від парку. Таким чином був відкритий вільний доступ на територію. 

Античний некрополь

Залишки античного некрополю знайшли на Театральній площі – на парній стороні по вулиці Рішельєвській, він розташовувався на місці її перетину із Ланжеронівською, одразу навпроти Оперного театру. Старовинне кладовище було засноване приблизно у IV-VI ст. до н. е. Дослідники знайшли предмети розкоші побуту жителів античних часів та декілька могил і зробили висновок, що в цьому місці розташовувався великий і багатий некрополь античного міста. Через цю знахідку з’явилася гіпотеза про те, що на місці сучасної Одеси було розташоване місто Борисфен, жителі якого пізніше мігрували.

Кладовище на вул. Академіка Корольова 

Кладовище на вулиці Академіка Корольова ліквідували ще у 1973 році, а от дата його заснування так і невідома. Частину могил перенесли, а частина залишилася. На місці ліквідованого кладовища побудували ресторан, православний храм в ім'я святителя Спиридона Триміфунтського, а також на ньому частково розташований ринок "Південний".

Перше міське кладовище Одеси

Перше міське кладовище, яке ще має назви Старе та Преображенське, складається з декількох кладовищ, що згодом злилися в комплекс поховань. Кілька ділянок виділяли для поховання воїнів, самогубців, померлих від чуми і холери та  відповідно до приналежності покійних до різних релігійних конфесій. Комплекс включає в себе Перше Християнське кладовище, Перше Єврейське кладовище, Мусульманське кладовище та Караїмське кладовище.

Перше Християнське кладовище побудували ще у перші роки заснування. Поховання тут припинилися лише у другій половині 1880-х років через відсутність місця, а в період з 1929-го до 1934 року кладовище знищили. Свій спокій на Першому Християнському кладовищі знайшли близько 200 тисяч померлих, у тому числі засновники і перші жителі Одеси, серед яких генерал Федір Радецький, капітан англійського пароплава "Тигр" Рібопьер, російські генерали від інфантерії Микола Каменський.

Микола Каменський та Іван Сабанєєв, брат Йосипа де Рибаса Фелікс де Рибас, який  подарував жителям Міський сад, громадський діяч і журналіст Микола Савич, астроном Олександр Кононович, одеський археолог Іван Бларамберг, одеський міський голова Семен Ярошенко, філософ Йосип Міхневич, українська акторка німого кіно Віра Холодна, та багато інших відомих людей. 

Пам'ятник генералу Федору Радецькому / Фото:  filokartist.net

Після більшовитського перевороту на цвинтарі почалося мародерство. Більшовики наказали розбирати пам'ятники, зносити могили, щоб звільнити територію. За спогадами одного із свідків тих часів, працівники НКВС перекривали входи на цвинтар, де робітники витягували гроби з фамільних склепів, відкривали їх та діставали зброю, нагороди та інші цінні речі. Все вилучене складали у мішки та реєстрували. Металеві гроби здавали на брухт. 

У 1937 році на вулиці Мечнікова, на частині території кладовища, відкрили Парк культури і відпочинку ім. Ілліча, з танцмайданчиком, кімнатою сміху та іншими атракціонами, а потім на його території побудували зоопарк. У наш час на території колишнього Першого Християнського кладовища розташований Парк Преображенський.

Перше Єврейське кладовище

Перше Єврейське кладовище заснували у 1792 році на вулиці Водопроводній. На ньому були розташовані найстаріші поховання одеських євреїв, старовинні родинні склепи, а в одній з могил були поховані старовинні свитки Тори, які зіпсували під час першого єврейського погрому у 1915-му. Крапку ж у існуванні цвинтаря поставили більшовики: місце поховання остаточно зруйнували у 1936 році. Зараз на місці колишнього єврейського кладовища розташовані школа №79, спортивні споруди та будинки. До наших часів зберігся лише фрагмент стіни молитовного будинку, що розташовувався біля головного входу до кладовища — тепер це частина будинку №11 по вул. Водопроводній.

Фото: wikipedia.org

Мусульманське кладовище 

Про Мусульманське кладовище існує мало відомостей. Невідома як дата його заснування, так і дата зруйнування. Деякі науковці вважають приблизною датою заснування кладовища період до 1789 року, а його зруйнування – після 1789 року. Мусульманське кладовище було розташовано на вул. Катерининській на розі провулку Чайковського. У наш час там розташовується будинок Посохова.