Архіви КДБ: Як в Одесі в повоєнні роки налагодили конвеєр фальсифікованих атестатів

Восени 2021 року у публічному просторі України жваво обговорювалися проблеми підроблених ПЛР-тестів та сертифікатів про вакцинацію від COVID-19. Суспільство знову обурено гомоніло про "традиції" фальсифікації й підробок документів, а хтось вчергове "знаюче" казав – "при Союзі такого не було". Разом із тим, навіть поверхневе занурення у документи спецслужб говорить про зовсім протилежне. Й сьогодні буде історія про ділків-освітян з Одеси, які у перші повоєнні роки налагодили конвеєр фальсифікованих документів.

Міністр держбезпеки УРСР Сергій Савченко 20 лютого 1948 року підписав спеціальне повідомлення на ім’я свого Союзного керівника генерала-полковника Абакумова. Документ стосувався викриття та ліквідації в Одесі групи ділків, які викрадали та продавали атестати зрілості. Сам документ, який засвідчував закінчення середньої школи, був запроваджений у СРСР з 1944/45 навчального року.

Справа про фальсифіковані атестати

Справу вели співробітники УМВС Одеської області. Вони й встановили, що протягом 1947 року особи, які не мали повної середньої освіти, але хотіли без іспитів потрапити до учбових закладів за значні суми грошей, мали нагоду придбати (майже) справжній атестат зрілості, звернувшись до певних ділків. Такими ділками виявилися освітяни з різних навчальних закладів Одеси:

1. Георгій Рабінович, уродженець та житель Одеси. У 1944 році був засуджений до шести років таборів із заміною у вигляді відправки на фронт. До арешту за справою про атестати працював начальником спецвідділу інституту іноземних мов у Одесі.

2. Вілен Бялий, уродженець міста Первомайськ Одеської області, до арешту – начальник спецвідділу Одеського державного університету.

3. Федір Подолян, уродженець села Афанасіївка Снігурівського району Миколаївської області, до арешту – директор середньої школи №76 Одеси.

4. Анатолій Анті, уродженець та житель Одеси, до арешту – студент п'ятого курсу Одеського інституту інженерів морського флоту.

Схема була досить цікавою. Георгій Рабінович мав доступ до особових справ студентів інституту іноземних мов й вирішив цим скористатися. Він викрадав атестати зрілості відмінників, які були нагороджені золотими або ж срібними медалями й, використовуючи різноманітні хімікати, витравлював імена та прізвища попередніх (реальних) власників документів. Допомагав йому у цьому ще один одесит на прізвище Давідзон, оголошений УМВС у розшук. Останній також допомагав Рабіновичу збувати "стратегічний" товар.

Проста відсутність документів у особових справах студентів могла впадати в очі, але й тут компаньйони знайшли вихід. Давідзон налагодив "виробництво" фіктивних довідок від імені Ворошилівського районного відділу народної освіти Одеси, де зазначалося, що атестати отримані від їх власників для обміну. Пізніше на допиті Рабінович свідчив, що таким чином зміг реалізувати понад 50 атестатів.

Вілен Бялий промишляв дещо іншими документами. На замовлення Рабіновича він регулярно крав з Одеського держуніверситету бланки екзаменаційних білетів з печаткою. Звичайно ж віддавав йому не "за спасибі", а за досить непогані гроші. Але й замовник бланків мав свій інтерес: Рабінович підробляв підписи викладачів й продавав їх значно дорожче від "собівартості".

Федір Подолян, як директор, мав безпосередній доступ як до бланків атестатів, так і до вчителів, які мали ставити підписи. Вони організували невеличкий бізнес й продавали атестати зрілості із середніми оцінками за 1000-1200 рублів. За атестат з відмінними оцінками треба було "викласти" значно більше – 1800-2000 рублів.

Приклад атестату зрілості (не Одеса)

Під час арешту та обшуку у Подоляна у кишенях пальто були виявлені "дорогоцінні" документи, вже з оцінками та підписами вчителів. На допитах він розповів, що був знайомий і з Рабіновичем. А студент Анті був посередником усіх інших трьох фігурантів справи по збуту сфальшованих документів.

Очевидно, що в рамках справи розпочалися перевірки студентів одеських вишів. У інституті іноземних мов, зокрема, серед 220 вступників 1947 року виявили 88 осіб, які скористалися фальшивими атестатами. Одна з власниць фальшивого документа одразу ж зацікавила органи держбезпеки. Йшлося про студентку першого курсу німецького факультету Дорігову, німкеню за національністю, яка під час війни належала до нацистської організації "Гітлерюгенд".

Якщо ж брати інформацію по іншим закладам освіти, то й там вистачало "фіктивників". У держуніверситеті було виявлено 50 підроблених атестатів, а у стоматологічній школі з 24-х учнів 11 мали фіктивні документи.

Міністр держбезпеки УРСР Савченко, підсумовуючи спеціальне повідомлення, зазначив що усі заарештовані під час допитів зізналися й надали свідчення про свою діяльність. Відповідно, матеріали готувалися для передачі до прокуратури, а там й далі – до суду. Не виключено, що продовження та й сам фінал цієї історії перебуває під обкладинкою архівно-слідчої справи в регіональному архіві Служби безпеки України.

Читайте також:

Архіви КДБ: Як чекісти виводили на чисту воду керівництво Чорноморського суднобудівного заводу у Миколаєві

Архіви КДБ: Як запорізькі чекісти полювали на державних злочинців

Архіви КДБ: Як херсонські чекісти розслідували події з антирадянським "присмаком"