Архіви КДБ: Герой-коханець, агенти-гомосексуалісти – у чому копирсалися радянські спецслужби

Карколомні шпигунсько-агентурні ігри розгорталися на території Миколаївської та Одеської областей влітку 1948 року. МДБ підозрювало, наскільки можна судити геть не безпідставно, співробітників англійської фірми "Карго Сью Претендентс" у належності до тамтешньої розвідки. Насамперед, радянську спецслужбу цікавив співробітник фірми Леві, який працював спочатку у Миколаєві, а потім перебрався до Одеси. Згадка про нього міститься у статті про миколаївську "Мату Харі" – Галину Барахленко, яка була його коханкою. Але, як виявляється, не єдиною. Агент Миколаївського УМДБ "Ільїн" доповідав кураторам, що представник компанії "Карго Сью Претендентс" Леві проявляв неабияку активність у налагодженні нових знайомств із жінками і, очевидно, не для тривіальних розмов.

Кинув оком Леві й на покоївку – 26-річну Олену. Агентура повідомляла про їхні часті й тривали усамітнення. Агентці "Цетліній" Олена сама розповіла про прямі пропозиції Леві щодо інтиму. МДБ взялося за покоївку: дівчина була завербована й під агентурним псевдонімом "Зоріна" скерована на зближення з іноземцем та його детальну і повну розробку.

Зважаючи на те, що Леві у розмовах з агентом "Ільїним" і далі цікавився новими жінками, до Миколаєва для "підстави" іноземцю була направлена агентка 2 Управління МДБ УРСР "Віолєтта". Очевидно, у МДБ розраховували, що хоча б вона зможе дізнатися про конкретну мету перебування Леві в СРСР, позаяк "Ільїн" такою інформацією похвалитися не міг.

Із агенткою "Віолєттою" Леві звела покоївка Олена ("Зоріна"). План потроху спрацьовував. Леві розповідав "Віолєтті" про свої мандри світом, перебування у Москві тощо. Дещо проговорився про політичні погляди, але чи був відвертий – питання. Називав себе лейбористом, але разом із тим захоплювався консерватором Вінстоном Черчиллем та навіть фашистом Освальдом Мослі (політик, засновник Британського союзу фашистів, – ред.). З приводу постаті останнього у Леві точилися довгі дискусії з новими радянськими знайомими.

Згодом агентура доповідала в УМДБ Миколаївської області, що Леві їздив до Одеси і дорогою знову намагався "вербувати" жінок, усамітнювався з ними у каюті. На зворотному шляху до Миколаєва познайомився з бухгалтеркою Раїсою Шор, пізніше – з її чоловіком. Не розуміючи характеру цього знайомства, чекісти взяли родину Шор у розробку.

Тим часом в Одесі "на олівці" спецслужб також перебували співробітники фірми "Карго Сью Претендентс" – Мартін та Денський. Ці двоє були менш обережнішими за Леві, у спілкуванні з місцевими відкрито критикували СРСР та компартійну владу за умови життя в країні. Агентки "Стріла" та "Іра" доповідали кураторам також про те, що Мартін та Денський підтримують "угорського заколотника" Імре Надя (угорський політик, який виступав проти примусової колективізації, – ред.).

Для поглибленої розробки цих двох іноземців був направлений агент "Іксанов" – військовослужбовець з Очакова. Агент мав завдання від МДБ напряму натякати Мартіну та Денському на бажання бути завербованим й допомагати англійським спецслужбам. Відповідно, англійці могли вільно розмовляти з "Іксановим" на різні теми, зокрема антирадянські. Паралельно Мартін та Денський випитували в агента інформацію по Очакову та його військових об’єктах. Про те, що співпраця стала взаємовигідною, очевидно, сигналізував подарований "Іксанову" годинник та 100 рублів. Гроші агентові співробітники англійської фірми передали з уточненням, що дали би й більше, але значна сума може скомпрометувати військового.

Загальним прикриттям Леві та інших представників англійської фірми були торгівельні справи, зокрема купівля й відвантаження зерна. Разом із тим, співробітники МДБ розуміли, що уся трійця була залучена до діяльності англійських (зокрема) спецслужб.

Першим, кого чекісти вирішили вивести з гри, став Денський. Його планували затримати "на гарячому" під час збору матеріалів розвідувального характеру. Після цього, натиснувши фактами "статевого збочення" (гомосексуалізм, за термінологією МДБ), Денського збиралися завербувати до радянської агентурної мережі. Наживкою визначили "Іксанова", який вже мав досвід таких стосунків з об’єктом, які приховував від кураторів з МДБ, зрозуміло, що невдало. Однак "чудовий" план у липні 1948 року втілити не вдалося, позаяк Денський вилетів через Москву до Лондона. До Одеси, за його словами, мав повернутися не раніше серпня того ж року, "за умови якщо між Англією та СРСР не розпочнеться війна".

Однак, в подальших доповідних МДБ Денський вже не згадувався, що дозволяє припустити, що до Одеси він не повернувся. За даними чекістів, перебував нібито у Женеві.

У листопаді 1948 року місія фірми, де працювали Леві й Мартин, на території СРСР закінчувалася, співробітники мали повернутися до Англії. Для того, щоб з’ясувати, чи не залишають вони в Миколаєві та Одесі "зачіпні пункти" англійської розвідки, МДБ оточило їх новими агентами: "Бахмєтьєвим", "Власовим", "Вольною" та "Петровою".

Саме агентками вдалося найближче підібратися до об’єктів розробки. "Вольна" та "Петрова" інформували МДБ про те, що Леві й Мартин активізували антирадянську агітацією. Мартин також запропонував "Вольній" супроводжувати його щонайменше до Москви й проводити разом час. Пояснював це бажанням допомогти їй уникнути репресій з боку чекістів за зв’язки з іноземцями.

Леві тим часом крутився біля "Петрової". Паралельно з розмовами про перспективи антирадянського перевороту в СРСР, намагався завербувати жінку до агентурної мережі. Свою пропозицію пояснював вигодою для неї, мовляв, що скоро до Одеси мали увійти американські й англійські війська. Однак завдань їй не надавав. Усі ці бесіди й пропозиції, які відбувалися на квартирі "Петрової", записувалися співробітниками МДБ.

Зрештою, 6 листопада 1948 року англійські комерсанти і, за сумісництвом, розвідники – Леві, такий собі міні Джеймс Бонд, герой-коханець, та Мартин виїхали до Москви. Звідти вже мали прямувати до Лондона. Однак, швидше, ніж вони прибули до столиці СРСР, туди, у 2 Головне управління МДБ СРСР, уже надійшли матеріали на них, надіслані одеськими чекістами.

Читайте також

Як кохання запорізької медсестри потрапило в лабети "Перегною"

Як херсонські чекісти на материнській любові будували агентурну гру

Для чого чекісти сотнями вербували жителів Миколаївщини