Блогери, "любителі Росії", комік й лікар: Кого зареєструвала ТВК кандидатами в мери Одеси

​Одеса – ласий шматочок для багатьох політиків й активістів. За менш ніж місяць до місцевих виборів своє бажання стати мером тут висловили 33 особи, причому сім були заздалегідь зареєстровані, а 30 вересня тервиборчком видав посвідчення кандидатів. Нині за Одесу серед інших боротимуться кілька Зеленських і Філімонових, Саакашвілі і Дарт Вейдер. Самовисуванці й кандидати від партій, блогери й активісти, новачки й досвідчені учасники перегонів – портал Depo.Одеса зібрав найважливішу інформацію про першу офіційно зареєстровану сімку кандидатів в мери Одеси.

Колишній регіонал – нинішній мер Геннадій Труханов

Чинного мера в Одесі люблять і ненавидять, критикують й судять, та кожне передвиборче опитування дає йому стабільно високий показник підтримки. Так, за результатами групи "Рейтинг", у червні Труханову "перепало" 48,7% потенційних голосів виборців. Трохи свіжіші дані надав КМІС, де у Труханова уже 61% голосів. 

Труханов очолює Одесу шість років. Міським головою став на позачергових виборах в травні 2014-го. Тоді він набрав 46% голосів, вигравши у свого головного опонента, колишнього очільника Одеси Едуарда Гурвіца, котрий одержав трохи більше за 32%. Сам Гурвіц тоді неодноразово заявляв про фальсифікації результатів й підкуп членів комісії.

Шлях Труханова у великій політиці багатий й насичений. Незмінним залишається одне – його зв'язок з проросійськими політичними партіями. А починається він у 2012 році, коли Труханов став депутатом Верховної ради VII скликання від "Партії Регіонів". Під час виборів у Верховну раду IX скликання Геннадій Труханов балотувався у багатомандатному виборчому окрузі вже від "Опозиційного блоку". У 2019 році Труханов призначений співголовою партії "Довіряй ділам", котру він очолює разом з Геннадієм Кернесом, чинним мером Харкова. 

НАБУ веде не одне розслідування стосовно діяльності одеського мера. Зокрема, справи про недекларування ним численних статків й про розтрату міського бюджету шляхом придбання заводу "Краян" за значно завищеною ціною. За шість років головування ЗМІ охрестили Труханова одним з найскандальніших мерів в Україні. Період його нинішнього керування містом відзначився численними переслідуваннями й нападами на одеських активістів, забудовами морського узбережжя. Проте, скандали не відштовхують від Труханова електорат. Є велика ймовірність того, що у разі виходу в другий тур на мерських виборах чинний мер Одеси обійде своїх опонентів з великим відривом. 

"Слуга" й гуморист Олег Філімонов 

Олега Філімонова на пост мера Одеси висунула партія "Слуга народу" на з'їзді 30 серпня. Раніше про своє бажання піти в мери заявляли й інші, не менш відомі "слуги", зокрема нардепи Артем Дмитрук та Олексій Леонов. Проте кандидатуру Філімонова запропонував сам Зеленський. 

За рейтингом КМІС, колишнього КВКшника підтримують 5,5% потенційних виборців. Утім, Філімонов може сподіватися на солідніший шматок електорального пирога. По-перше, він – нове обличчя, якому одесити нададуть перевагу скоріше, ніж тому ж Гурвіцу, котрий вже відсидів своє в мерському кріслі. По-друге, партія, яку він представляє, на парламентських виборах по Одеському регіону отримала 47% голосів. Ну й третє – неабияка впізнаваність й популярність коміка. Не одне покоління виросло на його "Джентльмен-шоу". 

Філімонову 68 років. Він родом з Миколаєва. У його культурно-гумористичному анамнезі – ролі в кіно, театрі, на телебаченні, участь у програмах "Джентльмен-шоу", "Камера сміху", "Зроби мені смішно", "Маски-шоу". За освітою Філімонов педагог і філолог, свого часу працював викладачем англійської мови. Однак, він – не політик й не господарник, а народний артист України. Нові обличчя – це добре, але Філімонову, як і в Зеленському, бракує політичного досвіду. Тому розчаровані, зокрема й через брак компетенцій, у "Слугах" одесити обережно ставляться до його мерських перспектив.

Маловідомий, але скандальний Михайло Кузаконь

Активіст й кандидат в мери Одеси Михайло Кузаконь – маловідома електорату особа. Відповідно, в опитуваннях його прізвище не фігурує. 

Трохи впізнаваності Кузаконю надали напад на нього й конфлікти з чинною владою. Активіст, який раніше очолював Одеську обласну організацію політичної партії "Народний Рух України", перебуває у постійній опозицій до чинної міської влади, зокрема Труханова. Кузаконь стверджує, що на його життя у 2018 році вчинили замах. Тоді в автомобіль активіста, нібито спеціально врізалась вантажівка, після чого невідомі нападники втекли на мопеді. 

Більше нічим особливим Кузаконь не відзначився. Шанси на перемогу у нього низькі. Труханову він програє в досвіді, Філімонову – в народній любові й впізнаваності. Єдине що може додати йому рейтингу – приставка "активіст". Адже бути активістом і йти в політику сьогодні так само модно, як і бути коміком. 

Куликовець з "Миротворця" Ібрагім Моріс 

Неочікуваний самовисуванець Ібрагім Моріс відомий своїми проросійськими поглядами. У мери він йде під лозунгом: "Одеса залишилась вірною своїм принципам". Про яку вірність йдеться, залишається лише здогадуватись. Моріс є членом КПУ, представником "Союзу лівих сил",  громадських угрупувань "Російський рух України" та "Куліково поле". Останнє власне він сам і заснував. "Куліково поле" відомо антиукраїнськими настроями й організацією провокаційних мітингів на Куликовому полі. За це власне 7 вересня 2015 року Моріса додали в базу "Миротворця" з позначкою "сепаратист". 

"Колишній перший секретар Київського райкому КПУ в Одесі, потім помічник депутата Одеської міськради від КПУ Василя Поліщука", – пише "Миротворець" про Ібрагіма.

Щороку Моріс збирає "любителів РФ" на 9 травня для покладення квітів на Алеї Слави в Одесі, через що там виникають постійні сутички. Неодноразово потрапляв у поле зору правоохоронців через свою антиукраїнську діяльність. Популярність Моріса як політика невисока. Його підтримує одеська спільнота фанатиків "совєтского союза", яких легко можна зорганізувати на антиукраїнський мітинг. Але після подій 2014 року в Одесі таких персонажів, на щастя, залишилось не так вже й багато. А тодішня позиція Моріса щодо підтримки проросійських активістів зовсім не додає йому симпатій у нинішніх реаліях. Тому, як то кажуть, "шансів нема, за сміливість – дякую". 

Лікар врятує – Сергій Калінчук 

Партія "За майбутнє" на посаду мера в Одесі висунула свого кандидата, лікаря Сергія Калінчука, який очолює одеську організацію партії "За майбутнє". 

Цікава історія з передвиборчими білбордами пов’язана з цією партією. "Слуги народу" в Одесі розвішали білборди типу "мамі погано". Мабуть, це й надихнуло "За майбутнє" висунути на пост мера Одеси-мами лікаря. Тепер поряд з білбордами "Слуг" можна знайти білборди "За майбутнє", які голосять "Одесі потрібен лікар". Калінчук справді лікар-хірург, який досяг успіху у сфері медицини. У свій час він головував у "Медичний дім Odrex", обіймав керівні посади в міських лікарнях.

Сергій Калінчук – син українського політика, екснардепа Василя Калінчука. У міськраді він був головою департаменту охорони здоров’я, а в ОДА – заступником голови Ігоря Палиці. 

Свіжі дані опитування групи "Рейтинг" щодо партії "За майбутнє" свідчать, що симпатії електорату ближче до виборів посилюються. Тепер у партії по Україні рейтинг – 5,9%. Але це не скасовує того факту, що в Калінчука досвіду в політиці – ледь більше, ніж у гумориста Філімонова. А впізнаваність низька. Й навіть кількість реклами й агітації не змінить ситуацію. Так, кожен одесит тепер знає, що "мамі погано", й "мамі потрібен лікар". Та про якого лікаря йдеться – для значної частини електорату все ще залишається загадкою.

Без "Батьківщини", без партії – Юрій Печерський

Доволі сіра фігура в гонитві за місце на Думській площі. З іменем Юрія Печерського в першу чергу пов’язують торгово-промислову палату України, представником якої у Швейцарії та Ліхтенштейні він був. Окрім цього, Печерський працював в "Одесаобленерго", Державній податковій адміністрації Одеської області й управлінні справами Адміністрації президента. 

В політиці він "засвітився" у фракції Юлії Тимошенко. Печерський був депутатом Одеської обласної ради V скликання від "Батьківщини". Наразі він йде самовисуванцем. Управління фінансами, бізнес, залучення інвестицій, нові проєкти й дві вищі освіти – все це характеризує Печерського як кандидата з максимально позитивної сторони. Проте його популярність занизька для того, аби електорат почав цікавитись його успіхами. Окрім цього, у сьогоденних політичних реаліях безпартійним кандидатам справді важко вибиватись у лідери. 

"Бо так хочу", вкушені носи – Станіслав Домбровський 

Чи не найодіозніша фігура у списку – блогер Станіслав Домбровський. Він відомий скандалами, судами та невеликою групою підтримки, яка в разі чого готова скоординуватись на мітинг з плакатами "Свободу Стасу". Ця група – чи не весь його електорат. Адже блогер на питання "чому я йду в мери" відповів: "Бо так хочу". 

З чим справді добре у кандидата, так це з впізнаваністю. До того ж серед різних верств населення. Його як відеоблогера дивиться багато молоді. Відомий він і серед активістів, й серед людей, котрі зовсім не цікавляться політикою. Сам Станіслав її здебільшого критикує. 

Серед інших, з постаттю Домбровського пов'язують два відомих скандали. У серпні 2019 року на одному з мітингів Станіслав укусив за ніс еколога Владислава Балінського, після того, як у них виник конфлікт. Пізніше, вже в липні 2020 року, в центрі Одеси Домбровський побив людину, за даними слідства, учасника ООС. Після цього на засіданні суду йому обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В якості протесту Домбровський прямо у залі суду перерізав собі горло. Він вважав себе невинним. Варто відзначити, що перфоманс таки спрацював – замість СІЗО Домбровського відправили до лікарні, а пізніше апеляційний суд змінив йому запобіжний захід на домашній арешт. 

Своє кандидатство в мери Домбровський представляє більше як жарт, у своїй манері блогерства. Є ймовірність, що та частина електорату, що сприймає вибори так само, як і блогер, віддасть свій голос за Домбровського. Голосувати за нього підуть і його фанатики, адже за одіозністю йому немає рівних. Та довірити місто настільки одіозній людині більшість одеситів ймовірно побоїться. Окрім цього, досвіду в політиці та управлінні у Домбровського небагато. Він зарекомендував себе здебільшого у блогерстві, журналістиці та творчості. Тож шанси кандидата порівняно невеликі. 

Читайте також

Труханов користується підтримкою, а його партія – ні: Основні конкуренти чинного мера Одеси на місцевих виборах