Хто наступний: Які ще склади ЗСУ може атакувати ворог

Читайте також: На Чернігівщині вибухнули склади боєприпасів (ХРОНІКА).

Depo.ua продовжує відстежувати ситуацію навколо масштабної пожежі на стратегічних складах 48-го арсеналу Міноборони.

Поки слідчі під керівництвом військового прокурора Центрального регіону України відпрацьовують чотири основні версії детонації боєприпасів, Міністерство оборони проводить службове розслідування, начальник Генштабу Віктор Муженко мужньо відкидає всі звинувачення у власній бездіяльності, а секретар РНБО Олександр Турчинов збирається провести засідання Ради для обговорення ситуації з арсеналами, ми спробуємо проаналізувати стан справ в інших військових частинах, де зберігаються боєприпаси.

Диверсанти, зрада чи змова? Що сталося на складах під Вінницею

Одразу хочемо наголосити: вся інформація, яка буде оприлюднена у цьому матеріалі, була отримана з відкритих джерел в інтернеті за допомогою всім доступних пошукових систем, тому не потрібно здіймати галас, що ми, нібито, даємо наводку для диверсантів. Швидше за все, у них ця інформація давно вже є.

Можливо для багатьох це стане відкриттям, але переглянути розташування складів можна на Google Maps. Зокрема, можна детально вивчити розташування складу боєприпасів в тій же Калинівці чи Балаклії (можете перевірити), або самостійно знайти всі інші склади. І не треба наївно сподіватися, що російські спецслужби самі до цього досі не додумались. Більше того, враховуючи спільне військове минуле, у них напевно є оригінальні карти місцевості і плани складів, які з часів СРСР якщо й змінились, то не суттєво.

Отож, після того, як внаслідок ворожих диверсій (будемо вважати, що причиною пожеж були саме диверсійні підпали) постраждали два найбільших арсенали озброєння ЗСУ, логічно очікувати продовження пекельного турне російських ДРГ українськими складами. Власне, а чому вони мають зупинятись на досягнутому, якщо в Україні для них створені всі умови? І далі ви зрозумієте, чому.

Пожежа на складах в Калинівці. Чому трагедія була неминучою

Третім за розмірами і стратегічним значення завжди вважався 6-й арсенал (в/ч А1479) у місті Ічня, Чернігівської області, який цього року відзначав 76-річчя. Згідно відкритих даних, тут на площі 682 гектари зберігається близько 130-150 тисяч тон боєприпасів майже всієї номенклатури: від набоїв до стрілецької зброї – до боєприпасів для реактивних систем залпового вогню, близько 20 тисяч тон з яких від початку проведення АТО було передано у зону бойових дій.

При цьому даний склад вважається перевантаженим на 30%, а 60% від наявного там боєкомплекту потребує утилізації.

Плюс на території даної військової частини є запаси неутилізованого пороху, який залишився після того, як ще за часів Кучми повикручували і попродавали все, що мало хоч якусь цінність (переважно, метал). А це, як ви розумієте, несе додаткову загрозу загорання і додаткову спокусу для диверсантів.

На початку 2010-го року боєприпаси даного арсеналу намагались вивезти з подальшим розформуванням військової частини, але, як бачимо, вона існує і функціонує донині. Що цікаво: директива Міністерства оборони про розформування даної в/ч була чинною аж до 2016-го року, але потім була відмінена.

Тут варто розуміти, що у випадку надзвичайної ситуації на складах 6-го арсеналу, евакуйовувати доведеться 40 тисяч людей, що на 10 тисяч більше, аніж вивезли рятувальними з Калинівки і навколишніх сіл.

Також інтерес російських диверсантів може викликати 10-й арсенал (в/ч А2920) у місті Вознесенськ, Миколаївської області (він же – 3623-й центральний арсенал боєприпасів і зброї), який розташувався в приблизно однаковій відстані від окупованого Росією Криму і від контрольованого нею ж Придністров'я.

В травні цій частині виповнився 71 рік, але інформації про неї в інтернеті майже немає. Відомо, лише, що з бронетехніки тут зосереджені, переважно, ПРП (пересувний розвідувальний пункт), а з б/к переважають боєприпаси для стрілецької зброї та бронетехніки.

Але як би там не було, цей арсенал озброєння фігурує в інтернеті, як "один з найбільших в Україні".

Крім цього, в зоні підвищеного ризику перебувають два арсенали у Рівненській області, особливо в контексті останніх масштабних російських військових навчань на території сусідньої з областю Білорусі – "Захід-2017". Мова йде про 9-й арсенал (в/ч А4559) у смт. Оржів і 732-гу артилерійську база озброєння (в/ч А0153) в місті Сарни.

Знову ж таки, більш-менш точної інформації про запас на цих складах у відкритих джерелах знайти не вдалося. Відомо лише, що як в Сарнах, так і в Оржеві в радянські часи зберігались ракетні комплекси оперативно-тактичного призначення 9К72 "Ельбрус" з балістичними ракетами Р-17 середньої дальності. Однак ще в 1990-х роках вони були ліквідовані згідно угоди між Україною і США.

Однак, враховуючи досвід утилізації ракет в інших частинах, можна припустити, що металеві складові були розпиляні і продані, а паливні матеріали або вивезені в Росію, або досі зберігаються на складах даних військових частин.

Простіше кажучи, горіти і тут є чому.

Ну і залишилось згадати про 303-тю центральну артилерійську базу зберігання ракет і боєприпасів (в/ч А2192) у смт Макарів, Київської області. Це молода військова частина, яка лише 13 років тому була сформована.

Дана військова частина призначена для прийому ракет і боєприпасів від підприємств оборонної промисловості і військових частин, а також зберігання ракет і боєприпасів у військові частини.

Щоправда, про кількість ракет і боєприпасів тут не повідомляється, але можна не сумніватись, що їх вистачить для того, щоб організувати повторення Балаклії чи Калинівки. Плюс ситуацію ускладнює близькість до Києва.

Інші арсенали озброєння розміщуються в центральній частині України, тому там ризик диверсій апріорі менший.

Отож, як бачимо, роботи у диверсантів – не початий край. Точніше, вже початий. Але найстрашніше навіть не це. Як зазначають дотичні до даної теми люди, охорона всіх арсеналів озброєння станом на сьогодні залишає бажати кращого.

Наприклад, журналіст Олександр Курбатов на своїй сторінці у Facebook пише, що склади досі охороняє ВОХОР (Воєнізована ОХОРона) Збройних сил України. Це такі підрозділи воєнізованої охорони, спеціально створені для забезпечення охорони та оборони особливо важливих і режимних об'єктів з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ, організацій (склади (території) з ракетами, мінно-торпедним озброєнням, зі зброєю та боєприпасами, пально-мастильними матеріалами, військовою технікою та озброєнням тощо) Збройних сил України.

Згідно Положення про воєнізовану охорону об'єктів Збройних сил України, потрапити на службу у ВОХОР може будь-який повнолітній дієздатний несудимий громадянин України, який успішно пройшов медичний і психіатричний огляд. Власне, це всі нормативно визначені критерії – всі інші вимоги є суто формальними (заява, характеристика тощо), а про попередню службу в армії навіть не згадується. Як не згадується і про гендер.

Тобто, з 2012-го року і по сьогодні стратегічні об'єкти Збройних сил України, якими є арсенали озброєння, з подачі тодішнього міністра оборони України, громадянина Російської Федерації Дмитра Саламатіна, охороняють люди, які можуть бути як військовими у відставці, так і просто випадковими чоловіками і жінками без будь-якого попереднього досвіду служби в армії.

Власне, дану інформацію опосередковано підтвердив 28 вересня головний військовий прокурор Анатолій Матіос: "Є проблеми з вартовими воєнізованої охорони, в яких надзвичайно низька зарплата. Переважно воєнізовану охорону здійснюють літні люди, які точно не мають соколиного погляду. Тобто з поганим зором і з найменшою мотивацією".

Але якщо до Саламатіна особливих питань нема, адже вся його діяльність була свідомо направлена на системне розвалення української армії з середини, то чому нинішній очільник Міністерства оборони Степан Полторак досі не навів лад у цьому господарстві – залишається загадкою.

Тобто, для діяльності російських ДРГ створені всі умови і вони ними, можна не сумніватись, спробують скористатись. А враховуючи схильність російських спецслужб приурочувати події до символічних дат, ризикнемо спрогнозувати, що наступну диверсію вони спробують організувати в Ічні Чернігівської області на свято Дня захисника України, яке віднедавна святкується 14 жовтня.

Вибухи артскладів на Вінничині: Як це було (ХРОНІКА)