Проблема спальників: Коли Одесу накриє апокаліпсис "хрущовок"

Більшість будівель у спальних районах Одеси була зведена ще у 1950-1980-ті роки, і зараз саме в таких будинках живе переважна частина одеситів

В суспільному просторі, в соціальних мережах, у виступах чиновників, у ЗМІ дуже часто порушують питання стану будівель в історичній частині міста. Побудовані 100-200 років тому споруди не витримують часу та поступово перетворюються на руїни. Цю проблему можна і треба вирішувати комплексно, проте і журналісти, і чиновники і громадські діячі завзято не помічають іншої проблеми, яка вже дуже скоро може стати вкрай серйозною – спальні райони, які з'явилися у минулому столітті. Depo.Одеса поцікавився, чи є якесь майбутнє у цих будівель чи внони приречені теж перетворитися у руїни.

В Одесі є кілька класичних "спальників", які здебільшого розташовані у великих житломасивах - на Черьомушках, Котовського та Таїрова. Крім того, багатоповерхівки радянских часів густо "натикані" у більшості інших районів. І їхній стан чомусь не викликає у експертів занепокоєння. Між тим, неприємні симптоми вже є. Так, у вересні у звичайній хрущовці на Варненській несподівано обвалився сходовий проліт. Власне, і зовнішній вигляд стареньких багатоповерхівок часто викликає співчуття. Вони – як деякі люди: ніби-то ще не старі, але вже досить хворі: сірі, стомлені, нещасні. І ця ситуація буде погіршуватися з кожним роком, адже якщо про центр міста хоча б говорять, то спальні райони вважаються чимось потужним та нерухомим, задля подовження експлуатаційних термінів цих багатоповерхівок мало що роблять. "Стоять і будуть стояти", - так думають про "хрущовки" та "панельки" і чиновники, і, власне, самі місцеві жителі.

У інших країнах – наприклад, у Балтії – вже давно є програма реновації радянського багатоповерхового житлового фонду. Там перш за все вирішили приділити увагу хрущовкам. У країнах Балтії, зокрема, в Латвії та Естонії, така увага до старих будинків має економічне підґрунтя, адже ціна метра житла величезна – близько $3000 за квадратний метр. І за таких обставин заплатити за реновацію одного "квадрату" $1000 є доцільним.

Але в Україні все інакше. І навіть в Одесі з її роздутими цінами "метр" у новобудові можна взяти за $600-700 та жити в новому сучасному будинку. Тож питання, навіщо вкладатися в оновлення "хрущовок", є доволі риторичним і залишається без відбповіді, оскільки економічного сенсу в цьому дійсно мало. І, в тому числі, тому ростуть, як гриби, поряд із сірими радянськими багатоповерхівками сучасні хмарочоси, роблячи розрив у зовнішньому вигляді ще більш контрастним.

Зовнішній вигляд – це важливо, але набагато важливіше, що ж там всередині. Виникає питання, скільки ще років протримаються "хрущі", що їх вічно заливає із іржавих труб. Можливо, реформа ОСББ із її замінами комунікацій трохи затримає апокаліпсис, що наближається, але теж невідомо, на як довго. А можливо, навпаки, остаточно "доб'є" ці райони, адже якщо місто може в критичних випадках вкласти 10-20 мільйонів у спасіння багатоповерхівки, то ОСББ – навряд.

У будь-якому випадку, владі слід повернутися обличчям до "спальників", і тут потрібен не економічний, а стратегічний підхід. Звичайно, із хрущовкам та старими панельними будинками можна і не "возитися", а взяти і знести. Проте такий підхід навряд чи можливий і, головне, виправданий в сьогоднішній Україні.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Одеса