Округ №138: Північ Одещини "під п'ятою" Івана Фурсіна
Межі нинішнього округу, центром якого є Ширяївський район, змінювалися майже під час кожних парламентських виборів, змінювалися з часом і політичні вподобання електорату
Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.
Центр – селище міського типу Ширяєве
Опис меж – Ананьївський, Березівський, Іванівський, Любашівський, Миколаївський, Ширяївський райони, частина Лиманського району (виборчі дільниці № 510473 – 510498, 510521, 510522)
Місцезнаходження ОВК – Ширяївська райдержадміністрація, смт Ширяєве, вул. Грушевського, 104
Орієнтовна кількість виборців – 150 862 (станом на 5 квітня 2018 року)
Кількість виборчих дільниць - 241
До меж округу № 138 входять одразу декілька районів Одещини: Ананьївський, Березівський, Іванівський, Любашівський, Миколаївський, Ширяївський та більша частина Лиманського (виборчі дільниці № 510473 – 510498, 510521, 510522). Останній до 2016 року мав назву Комінтернівський, саме так він вказаний у даних ЦВК на попередніх президентських виборах та виборах до Верховної Ради.
Найбільшим серед районів округу за розмірами та численністю населення є Березівський, Ширяївський, трохи менший за нього. З Лиманського району до округу входять десятки сіл та районний центр Доброслав. Зазначимо, що таку назву місто отримало у 2016 році в рамках проведення в Україні декомунізації, а до того часу воно називалося Комінтернове.
Довідка: Згідно з даними ЦВК, в межі 138 округу під час парламентської кампанії 2014 року входили Ананьївський, Березівський, Іванівський, Любашівський, Миколаївський, Ширяївський райони, частина Лиманського (Комінтернівського) району. У таких же межах виборці округу голосували і на попередніх парламентських виборах у 2012 році. У 2006-2007 роках округу з центром у смт Ширяєве не існувало, всі райони, які нині входять до 138-го, були розкидані по різним округам, і якщо зараз на території Одеської області знаходяться 11 територіальних виборчих округів, то тоді їх було на один менше - 10.
Під час виборів у 2002 році округу з центром у Ширяєво також не існувало, проте було 11 округів. До округу №142, центр якого знаходився у Комінтерновому (нині Доброслав), входив Комінтернівський (Лиманський з 2016 р. - Ред.), Ширяївський, Березівський та Миколаївський райони, які з 2012 року увійшли до округу з центром у Ширяєво. Окрім того, до його меж входила частина Суворовського району Одеси та місто Южне. Ананьївський, Любашівський та Іванівський райони тоді відносилися до округу №144 з центром у місті Роздільна.
На парламентських виборах у 2006 та 2007 роках Ширяївський район, а разом з ним Великомихайлівський, Роздільнянський та Фрунзівський входили до меж округу №137 з центром у Роздільній. Решта районів, які входять до нинішнього 138 округу, були розкидані по інших округах.
У 2002 році центр нинішнього 138-го округу смт Ширяєве, Ширяївський район а також Ананьївський, Великомихайлівський, Іванівський, Любашівський, Роздільнянський та Фрунзівський входили у межі округу №144. Під час попередніх виборах, у 1998, округ у тих же межах мав номер 143.
Під час президентських виборів межі округів змінювалися не так радикально. На президентських виборах у 2014 році Ананьївський, Любашівський, Миколаївський та Ширяївський райони входили до меж округу №140 з центром у місті Ананьїв.
Окрім них до цього ж округу відносилися Великомихайлівський, Савранський та Фрунзівський (нині Захарівський) райони. А Березівський, Іванівський та Комінтернівський райони разом з містом Южним - до округу № 141, центр якого знаходився у смт Іванівка. Ті ж межі та номери округи мали і на президентських виборах у 2010 році. У 2014 році під час президентських виборів Одещина була поділена на 12 територіальних виборчих округів, проте 140 та 141 були представлені в тих же межах, що і на виборах у 2012 та 2014 роках.
На минулих президентських виборах перемогу в окрузі №140 отримав Петро Порошенко, який набрав майже втричі більше голосів, ніж Юлія Тимошенко. А на окрузі №141 Порошенко теж став переможцем, проте друге місце дісталося Сергію Тігіпку, який також зібрав майже втричі менше голосів виборців, ніж лідер президентської гонки.
Аналогічна картина з другими місцями спостерігалася і на попередніх виборах президента у 2012 році: перемогу одержав Янукович, але в окрузі №140 другою була Тимошенко, а в 141-му - Тігіпко. У 2004 році виборці округів віддали перевагу також Януковичу. А у 1999 році в окрузі №141, до якого входить нинішній центр виборчого округу 138 Ширяєве, переміг Петро Симоненко. Що стосується інших районів, які тоді входили до 143-го округу, то там перемогу одержав Леонід Кучма, який набрав понад 56% проти 37,8% головного комуніста.
1999 рік. II тур |
Петро Симоненко - 36,99% |
Леонід Кучма - 26,96% |
2004 рік. III тур |
Віктор Янукович - 56,90% |
Віктор Ющенко- 37,54% |
2010 рік. II тур |
Віктор Янукович - 50,89% |
Юлія Тимошенко - 15,28% |
2014 рік |
Петро Порошенко - 47,51% |
Юлія Тимошенко - 15,47% |
Результати парламентських виборів у голосуванні за партії демонструють як змінювалися вподобання електорату з часом. На зміну комуністам прийшли біло-сині "регіонали", а слідом за ними реформатори "Блоку Петра Порошенка" та "Народного фронту".
Загалом, політичні вподобання мешканців округу майже не відрізнялися від загального по Одещині, проте тут свою кількість голосів мали і Радикальна партія Ляшка і "свободівці". А оскільки до округу входять сільськогосподарські райони, то інколи люди вірили політиками, які виступали під прапорами різних аграрних партій.
1998 рік |
Комуністична партія України - 21,41% Партія Зелених України - 11,56% Народна партія - 7,26% Виборчий блок "Трудова Україна" - 6,42% Виборчий блок Соціалістичної партії України та Селянської партії України "За правду, за народ, за Україну!" - 5,55% |
2002 рік |
Комуністична партія України - 22,44% Виборчий блок політичних партій "За Єдину Україну!" - 18,14% Соціалістична партія України - 9,94% Виборчий блок політичних партій "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 8,13% Соціал-демократична партія України (об'єднана) - 6,44% |
2006 рік |
Партія регіонів - 46,22% Соціалістична партія України - 8,43% Блок Юлії Тимошенко - 7,63% Народний блок Литвина - 7,62 % Блок "Наша Україна" - 7,22% |
2007 рік |
Партія регіонів - 47,99% Блок Юлії Тимошенко - 12,34% Блок Литвина - 9,77% Блок "Наша Україна - Народна самооборона" - 8,36% Соціалістична партія України - 7,65% Комуністична партія України - 6,06% |
2012 рік |
Партія регіонів - 46,99% Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 19,59% Комуністична партія України - 15,50% "УДАР" (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка - 10,26% |
2014 рік |
Партія "Блок Петра Порошенка" - 26,64% "Народний фронт" - 14,02% "Опозиційний блок" - 11,96 % Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 7,73% Партія Сергія Тігіпка "Сильна Україна" - 6,19% Всеукраїнське аграрне об'єднання "Заступ" - 6,00% Комуністична партія України - 5,38% |
В одноманданому окрузі перемогу на виборах у 2012 та 2014 роках держував Іван Фурсін. Перший раз вій йшов до парламенту від "Партії регіонів", а оскільки тоді партія мала чималу кількість прихильників, галочку навпроти його прізвища поставили 57,65% виборців, які взяли участь у голосуванні.
Головним конкурентом бізнесмена тоді був Василь Задорожнюк від "Батьківщини", який набрав значно меншу кількість голосів виборців - 19,09%. Наступного разу рейтинг Фурсіна набагато зменшився: у 2014-му йому повірили вже 35,04% виборців. Щоправда і на вибори Фурсін вже йшов не як представник партії влади, а у якості самовисуванця.
Друге місце тоді зайняв Ігор Учитель від "БПП", який набрав 29,12% голосів. Зараз Фурсін входить до парламентської групи "Воля народу". На пленарні засідання депутати реєструються за двома системами - електронною та письмовою. Якщо вірити першій, то Фурсін був присутній майже на 80% засідань, а якщо другій - то менше ніж на 30%.
Що стосується роботи в окрузі, від якого він був обраний до ВР, то нардеп за нього не забуває: "вибиває" кошти на різноманітні соціальні об'єкти в районі, які надходять у якості субвенції з держбюджету. Окрім того, підконтрольні йому ЗМІ регулярно возносять хвалу "дієвому" обранцю. Хоча такі публікації викликають певне обурення мешканців регіону, які вбачають у цьому подекуди привласнення чужих заслуг, адже встановити дитячий майданчик нині під силу і ОТГ, і окремим сільрадам.
Нагадаємо про інші перемоги кандидатів від округу. У 1998 році в окрузі № 143, до якого входила частина нинішнього 138-го, перемогу святкував Сергій Гриневецький. На другому місці був комуніст Андрій Звонарж, який програв безпартійному самовисуванцю понад 13% голосів.
Пізніше, у 1998-2005 роках, Гриневецький обіймав посаду голови Одеської ОДА, а згодом, у 2007 році став депутатом ВР за партійними списками від Блоку Литвина. Зараз він відійшов від великої політики. На виборах у 2002 році перемога дісталася Василю Калінчуку, який був членом Народної аграрної партії та балотувався від блоку політичний партій "За Єдину Україну". Програв йому вибори комуніст Євген Царьков.
1998 рік |
Сергій Гриневецький - 44,41% |
Андрій Звонарж - 31,33 % |
2002 рік |
Василь Калінчук - 43,03% |
Євген Царьков - 14,78 % |
2012 рік |
Іван Фурсін - 57,65% |
Василь Задорожнюк - 19,09% |
2014 рік |
Іван Фурсін - 35,01% |
Ігор Учитель - 29,12% |
Ймовірно Фурсін і втретє піде балотуватися до парламенту: його піарники вже кропають на його честь славетні оди. Правда, зауважують спостерігачі, у бізнесі Фурсіна не все так добре було останні роки: то вспливала якась інформація про офшорні оборудки, до яких причетні він та його приятель Сергій Льовочкін. То з його банками не все гаразд. Але подібні проблеми в нашій країни зазвичай є не перепоною, а швидше стимулом для участі у виборах до парламенту.
Що стосується Ігоря Учителя, то у 2015 році він був обраний депутатом Одеської облради. Але не виключено, що наступного року знову спробує реалізувати свої парламентські амбіції.
Більше новин про події у світі читайте на Depo.Одеса