На Росії показали фільм про радянську Одесу, який не знімали в Україні

Про це повідомляє Depo.Одеса з посиланням на Meduza.

У фільмі зіграли Євген Циганов, Леонід Ярмольник, Ірина Розанова, Ксенія Раппопорт, Євгенія Брік.

За словами кінокритика Антона Доліна, для народженого в Одесі режисера Валерія Тодоровського ця історія - глибоко особиста. Не випадково в картині є хлопчик, який приїхав з Москви на спекотне чорноморське узбережжя, названий Валериком.

Фільм починається з того, що в Одесі приземляється літак з Москви, з нього сходить, тримаючи за руку Валерика, герой фільму - журналіст-міжнародник Борис (Євген Циганов). Глава сім'ї, тесть Бориса - ветеран війни Григорій Йосипович (Леонід Ярмольник), грає то в шекспірівського Ліра (у нього три дочки, одна з яких хоче зрадити батька, подавши документи на еміграцію до Ізраїлю), то у бабелевського биндюжника Менделя Крика. Старша дочка Лора (Ксенія Раппопорт) всім пожертвувала заради алкоголіка, композитора-невдахи Володі. Її сестра Мира (Євгенія Брік) звично сперечається з чоловіком-спекулянтом Аліком. Живуть вони всі разом в одеському дворику-лабіринті. Сусідська донька - рано дозрілий підліток Іра - виявиться для Бориса нестерпно сильною спокусою: він застряг в Одесі, а його дружина Алла, ще одна дочка Григорія Йосиповича, застрягла в Москві.

Кінокритики зазначають, що фільм може отримати закиди: "так не одягалися", "так не говорили", "такого не було", адже знімався він у штучному павільйоні, а не в Одесі, тобто відсутня документальність і робота над деталями.

За словами кінокритика Антона Доліна, в картині використовується заїжджий "одеський міф": "Одеса завжди була особливим, окремим містом: багатомовним, розкритим назустріч всьому світу космополітичним портом. З цього усвідомлення створена вся її легенда, міфологія, фольклор. Цей вільний дух у фільмі Тодоровського віє, де хоче".

У підсумку він зазначає, що це "чергове для російського кіно закохане занурення у радянське минуле", яке не покажуть у сучасній Одесі.