Козацькі традиції та рай для гурманів: Як в Івашкові відгуляли третій "Кодима-фест"

В минулий вікенд, 26 та 27 травня, в селі Івашків, що на півночі Одеської області, втретє відубвся етноекологічний фестиваль "Кодима-фест". Організатори заявляють, що його відвідали понад 8 тисяч гостей. Кореспондент Depo.Одеса побував на фестивалі і ділиться найцікавішим.

Вісім тисяч гостей за два дні – така цифра нібито-то і не вражає, якщо не знати, що Кодимський район – місцина не дуже населена. Власне, село Івашків, що за радянських часів славилося своїми гончарами та було квітучим, за переписом 2001 року мало трохи більше 1300 жителів. Тобто за два дні його відвідало стільки ж гостей, скільки проживає людей у райцентрі – Кодимі. Можливо, їх було б ще більше, якби були добре сполучення з київською трасою, адже дорогу Балта – Кодима зробили прекрасно, але ж до неї треба ще добратися кучугурами.

Порівняно з минулим роком, фест вийшов на новий рівень: локацій та іменитих музик стало більше, а через це і кількість гостей збільшилася. Цього року фестиваль мав двох хедлайнерів різних поколінь – співачку Ірину Федишин, яка поєднує в своїй творчості поп- та фолк-мотиви, а також Віктора Павлика, що привіз у Кодиму нову акустичну програму, з якою подорожує Україною.

Участь у "Кодима-фесті" беруть різні села Кодимського району, що встановлюють власні хати і виставляють все своє, все, що характеризує ці населені пункти. Тому по тих хатах можна знайти багато предметів старовини: праски, горщики, казани, книги, ковдри, ікони тощо.

Іншою стороною відвідання тих хат є кулінарна сторона: всюди годують та наливають горілку власного виробництва. Самогон тут різний: і медовий, і хлібний, і яблуневий, але обов'язково якісний. "Для нас дуже важливо, щоб люди не поїхали з фестивалю і не сказали потім, що у Івашкові їх отруїли якоюсь пальонкою, тому до учасників у нас були жорсткі умови – на фестиваль везти горілку, як для себе", – розповідає один з організаторів.

Цікавинка третього фестивалю "Кодима-фест" – трипільска хата, яку збудували студенти істфаку ОНУ ім. Мечникова разом із місцевими жителями. Цей об'єкт мав дати змогу глядачам дізнатися, як жили за трипільскої культури люди на території тогочасної Кодимщини. Проте проект не зовсім вдався, як планувалося: двоповерхову хату збудували, а от розфарбувати не встигли. За словами декана істфаку В'ячеслава Кушніра, глина не встигла висохнути. Крім того, всередині хати були відсутні будь-які предмети побуту – замість них накидані невідомий одяг, який, скоріше, належав волонтерам. Все це призвело до того, що в трипільській хаті було зовсім незатишно, і люди якомога швидше її залишали.

Окрема локація була створена для дітлахів, які мали змогу не лише бавитися на батутах та атракціонах, але стріляти з луків, битися на шаблях, бігати козацьким лабіринтом та брати участь у майстер-класах народних мистецтв – малювання, вишивки, гончарства тощо.

Тим часом на великій і малій сценах змінювався склад виступаючих. Серед них були такі колективи, як дитяча група "Щедрик" з Хмельницької області, Кодимські фольклорні колективи "Мазури" і "Веселі молодички", етно-банда зі Львова "Joryj Kłoc", Сашко Лірник з Умані, арт-дебош "Хліба і видовищ". Перший фестивальний день концертну програму закривало виступ Ірини Федишин. Другий фестивальний день завершив концерт Віктора Павліка.

Також в рамках III етно-фестивалю "Кодима-фест" пройшла фотовиставка "Земля наших предків", презентована в Одесі рік тому, організовані екскурсії визначними пам'ятками району, а трупа Одеського академічного Українського театру ім. В. Василько показала "Кайдашеву сім'ю".

Практично в кожному селі Кодимського району є свій духовий оркестр, і на фестивалі влаштували їхній спільний концерт. Мелодії виконувалися одночасно в усіх селах-учасниках, і хоча оркестри і були віддалені один від одного, все одно перегукувалися. Але створювана при цьому така собі какофонія слух не різала, а навпаки – наповнювала душу позитивним і святковим настроєм.

Наступний "Кодима-фест" планують провести через рік, традиційно на свято Трійці.