"Гречка", концерти та плакати: На що витрачали гроші одеські кандидати-мажоритарники

Вибори для кандидатів у депутати – це завжди стрес, адже коштують вони дуже дорого, а "відбиваються" витрати рідко і не завжди тим, хто добряче платить. Тобто платиш ти, а у Верховну Раду йде хтось інший. І ось він стрес. Останні парламентські вибори за мажоритарними одномандатними округами в цьому аспекті були особливо показовими. Depo.Одеса вирішив проаналізувати скільки і на що витратили з коштів своїх кандидатських фондів лідери перегонів: як ті, хто таки витягнув щасливий квиточок у будівлю на вулиці Грушевского, так і ті, хто залишився в Одесі "гризти лікті". 

Підходячи до написання цього матеріалу, ми розуміли, що представлена тут "правда" будет дуже і дуже частковою, адже левову частину грошей кандидати у депутати витрачають без заповнення офіційних фінансових звітів, тому ті дані, що вони надають до Центральної виборчої комісії є лише фасадом. Тим не менш, навіть ці дані дають багате підґрунтя для роздумів та аналізу. 

Отже, найбільший бюджет, згідно з офіційними даними, на виборах в Одесі мав Євген Червоненко (округ №134). Це 1,666 мільйона гривень, які відомий гонщик та колишній міністр транспорту взяв з власної кишені. Левову частину з них, більш ніж 1,2 млн грн, кандидат витратив на засоби масової інформації, в яких він дійсно був активно представлений. Числені ефіри на місцевих та національних політичних шоу, інтерв’ю та спецпроекти, де він був головною постаттю – все це поглинуло 80% бюджету. Решту він витратив на створення агітаційної продукції (53 тис. грн), зовнішню рекламу (106 тис. грн) та на інші статті, в тому числе організацію концертів (186 тис. грн). В результаті такої щедрої виборчої кампанії Євген Червоненко програв вибори, посів друге місце, пропустивши вперед нікому не відомого журналіста з Рені Олега Колєва. Останній, варто зауважити, "спустив" на вибори "смішну" суму у 88 тисяч гривень власних коштів, тобто в 20 разів менше, ніж його опонент – сьогодні приналежність до партії "Слуга народу" важливіша за гроші. 

На концерти Червоненко витратив понад 180 тисяч гривень

Щедрість та скупість не допомогли

Другу та третю позиції за кількістю витрачених коштів розділили ще два "збитих льотчика" – кандидат від "Оппозиційної платформи – За життя" Віктор Баранський (округ №133) та "Слуга народу" Руслан Плохой (округ №142). Обидва заявили бюджети у 1,44 мільйона гривень. І якщо перший взяв гроші з власної кишені, то другий – з добровільних внесків різних юридичних та фізичних осіб. Баранський, як і Червоненко, майже весь бюджет (1,289 млн грн) "вбухнув" у ЗМІ і… програв. Руслан Плохой брати приклад з цих панів не став і профінансував рекламу у медіа лише на 99 тисяч гривень. Ще 65 тисяч він вгатив в агітаційні матеріали, а 29 тисяч – у зовнішню рекламу. 1,2 млн грн взагалі залишилися невитраченими. Можливо, саме через таку скупість Плохой і програв вибори – в даному випадку ім’я "слуга народу" не спрацювало – в Арцизі за роки незалежності добре вивчили інше прізвище – Кіссе. Антон Іванович обійшов свого конкурента, витративши на кампанію лише 55 тисяч гривень – 20 тисяч власних коштів і 35 тисяч добровільних внесків.  

Баранський витратив на політичну рекламу понад 1,2 мільйона гривень / Фото: Facebook/Віктор Баранський

А ось Віктора Баранського, який повністю засвоїв бюджет (залишилося 2591 грн) переміг "слуга народу" Артем Дмитрук. Бородань-штангіст, тим не менш, добряче вклався у передвиборчу кампанію, витративши 398 тисяч гривень власних коштів. Більшу частину бюджету (217 тисяч гривень) він вклав не у висвітлення своєї діяльності у ЗМІ, а на банальну зовнішню рекламу. І дійсно, борди із обличчам Дмитрука зустрічалися не тільки у Київському районі, а й на трасі Одеса – Овідіополь біля помтоварного ринку "7-й кілометр". 

Прорив Урбанського

Четверту сходинку займає представник "Оппозиційної платформи – За життя" і партнер Баранського по бізнесу Віталій Саутьонков. Цей відверто проросійський політик зумів за допомогою добровільних внесків влити в свій передвиборчий бюджет 1 мільйон гривень, з яких витратив 400 тисяч. При цьому 337 тисяч з цієї суми пішла на роботу із ЗМІ та інші потреби (агітаційні матеріали, сувеніри, зовнішню рекламу тощо).

Саутьонков виїздив у села на зустріч з електоратом / Фото: Facebook/Віталій Саутьонков

На п’ятій та шостій позиціях розташувалися відповідно суперники по 143-му виборчому округу: "слуга народа" Віктор Куртєв та чильний голова Одеської облради Олександр Урбанський. Перший на виборчу кампанію витратив 969 тисяч гривень, а другий – 800 тисяч, проте результат вийшов суто проилежний: впевнену перемогу здобув саме Урбанський, який попрередні роки активно опікувався краєм. Варто зауважити, що свої кошти на кампанію кандидати викорастили дуже по-різному. Урбанський діяв більш різноманітно, проте прогнозовано: 637 тісяч він "влив" у просунення власної кандидатури у ЗМІ. А от Куртєв, навпаки, журналістів ігнорував та виділив на ці потреби жалюгідні 8 тисяч гривень. Хтось міг би подумати, що кандидат від "Слуги народу" – сучасна людина, що відмовилася від традиційних форм агітації, проте це не так. Ігноруючи ЗМІ, він, тим не менш, майже весь свій фонд, а саме 906 тисяч гривень вгатив у виготовлення агітаційних матеріалів: плакатів, листівок, сувенірів тощо. Проте спроба залити округ власними зображеннями успіху не мала. 

Борди проти телеекрану

Сьому позицію із бюджетом у 800 тисяч гривень посів тепер вже колишній нардеп Сергій Ківалов. Власних коштів у цій сумі –лише 45 тисяч, решта – добровільні внески. Маючи низку власних ЗМІ, він, тим не менш, 658 тисяч гривень вклав саме у висвітлення своєї кампанії. Знімалися фільми про те, як він готує їсти, як будує церковну школу тощо. А от суперник Ківалова, той, що врешті решт переміг, Олексій Леонов, витратив на вибори в два рази менше, а левову частину бюджету направив на зовнішню рекламу. 

Ані гроші, ані ролики про куліранні здібності нардепа Ківалова не допомгли йому здобути перемогу / Фото: Faceboook/Сергій Ківалов

786 тисяч гривень витратив на кампанію у Суворовському районі Одеси урбаніст з Києва Олександр Горенюк. В його бюджеті як власні кошти, так і добровільні внески. 27-річний кандидат рівно розподілив фінансовий потік: приділив увагу виготовленню агітаційних матеріалів (197 тис. грн), висвітленню кампанії у ЗМІ (64 тис. грн), розміщенню зовнішньої реклами (171 тис. грн).

"Пісняри" не врятували

Передостанню позицію нашого рейтингу займає невдаха від Малиновського району – Геннадій Чекіта. Його виборча кампанія стала взірцем, бо проводилася за класичними лекалами останніх 10-15 років: продпакети, численні білборди та купа концертів. 424 тисячи з 765 (загальний бюджет) він "вгатив" у ЗМІ. І дійсно, провідні сайти щодня розказували, як Чекіта зустрічається із робітниками заводів, зрізає аварійні дерева тощо. І все це межувало із постійними концертами, які кандидат давав чи не в кожному дворі на окрузі №134, де він балотувався. Петя Чорний та одна з рейнкарнацій "Піснярів" стали майже рідними для жителів Малиновського району. Проте все це не допомогло Чекіті, як і його конкуренту Євгену Червоненку. Варто зауважити, що, згідно з офіційним звітом, тепер вже майже екснардеп на проведення концертів витратив лише 2 тисячі гривень, хоча він сам в інтерв’ю ЗМІ говорив, що тільки один концерт "Піснярів" обходився йому у 50 тисяч. 

Одним із артистів, які давали концерти у підтримку Чекіти, був Пєтя Чорний / Фото: Facebook/Геннадій Чекіта

Ну і, нарешті, останню сходинку в рейтингу кандидатів-багатіїв посів депутат Одеської міської ради Дмитро Танцюра. Представник партії "Довіряй ділам" витратив на вибори 550 тисяч гривень, які йому добровільно дав пан Андрій Васько. 270 тисяч гривень були направлені на рекламу у ЗМІ, решта – на зовнішню рекламу та агітаційні матеріали. Танцюра, як і ще один учасник нашого рейтингу Віктор Баранський, як відомо, програли представнику "Слуги народу" Артему Дмитруку. 

Отже, підводячи підсумки, маємо сказати, що ці вибори стали показовими – вісім з десяти найбагатших учасників перегонів до Верховної Ради не потрапили. Великі бюджети вже не є запобіжчиком успіху та гарантованого потрапляння до парламенту. Представники партії "Слуга народу" більшу частину своїх коштів спрямували саме на зовнішню рекламу – для них найважливішим було стати впізнаваними, адже про більшість з них до цих виборів мало хто знав.