Чи доведеться Труханову червоніти за підготовку Одеси до ОМКФ

У суботу, 22 липня, Одеський кінофест підіб'є остаточні підсумки, деякий час його ще будуть згадувати, але потім пристрасті затихнуть. Принаймні, до 2018 року, коли відбуватиметься наступний фестиваль.

У перший день фестивалю перед урочистою церемонією відкриття сталася хода гостей ОМКФ по червоній доріжці до будівлі Одеського театру опери та балету. Щороку ця подія привертає чималу увагу масмедіа, блогерів та всіх, хто просто любить почесати язика та розкритикувати вбрання зірок, політиків та інших знаменитостей. У минулому році організатори ОМКФ навіть образилися на одеські видання та блогерів, які не дуже схвально відгукнулися про сукні та костюми зірок. У цьому році організатори поки публічно не висловлювали обурення публікаціями ЗМІ, які на всі боки смакували тему червоної доріжки.

Чималу увагу привернув до себе одеський мер Геннадій Труханов, який з'явився перед Оперним театром з дружиною та молодшою донькою. І якщо вбрання міського голови не викликало бурної критики навіть у його опонентів, то сукні його супутниць користувачі соцмереж назвали "пляжними сарафанами".

Фото: Facebook/Геннадій Труханов

Вирішили продемонструвати оригінальність і учасники одеського гурту "Деньги вперед" Фелікс Шиндер та Євген Кучурка: вони з'явилися в середині літа на доріжці у хутрових шапках. Своїм образом вони всіх вразили. Можливо наступного року хлопці підберуть літний гардероб та вдягнуть плавки та ласти. Цим вони теж привернуть до себе чималу увагу.

Фото: ОМКФ

Любителькою хутряних виробів виявилася і вдова екс-депутата Держдуми РФ Дениса Вороненкова Марія Максакова, яка теж колись була депутатом російського парламенту. У соцмережах також були здивовані, що у спеку вона одягла хутрову накидку. Воно, може, модно та гламурно, але ж літо, спека, Одеса...

Фото: Думська

Але не тільки вбрання гостей червоної доріжки стало темою для пересуд. Нерідко можна почути питання: "Хто всі ці люди, що тут йдуть?". На захист тих, хто дефілював перед Оперним театром, вирішила стати викладач університету ім. І. Мечнікова Світлана Бондар. На своїй сторінці у Facebook вона поцікавилася, чи можуть ті, хто задають такі питання, назвати хоча б сотню осіб, причетних до сучасного кінематографу. "Особливо цікавить, чи знають в обличчя не акторів геніальних серіальчиків, а режисерів, операторів, продюсерів, перекладачів, редакторів, сценаристів, звукарів, композиторів, каскадерів, людей, які працюють над спецефектами і монтажем, костюмерів і гримерів? Ви реально на фото можете визначити, причетна людина до світу кіно чи ні?" - пише вона.

Так, багато хто не зможе не те що сотні, а навіть два прізвища таких людей назвати, але все ж по доріжці дійсно йдуть і ті, хто ніяким боком не причетний до кіно, хіба що любить подивитися комедію чи боєвик під хрумкіт попкорну.

Друга тема, яку постійно обговорюють у ЗМІ та соцмережах – самі фільми. Залишимо критику професіоналам, які теж не завжди сходяться в оцінці. А от що варте уваги, так це те, що за всі роки існування фестивалю ОМКФ-2017 став найбільш масштабним з кількості кінопоказів. У цьому році у конкурсній та позаконкурсній програмах представлено понад сотню стрічок із різних країн. Більшість фільмів демонструються у Фестивальному палаці, який розташований у Театрі музкомедії, кінотеатрі "Батькіщина" (рос: "Родина") та "Сінема-Сіті". Майже на всі кінопокази, які йдуть на цих майданчиках, треба купувати абонемент на декілька фільмів або окремі квитки. Зазначимо, ажіотажу навіть за декілька хвилин до початку сеансу не було: нерідко у касі можна було придбати квитки, які коштували 80 грн.

Фото: ОМКФ

Ті, хто не бажають платити гроші за кінопоказ, мали змогу подивитися фільми безкоштовно, просто неба, у Зеленому театрі в парку Шевченка. Крім того ж, як і у минулі роки, одним з відкритих кіномайданчиків стали Потьомкінські сходи. На початку кінофесту, 15 липня, тут, наприклад, зібралися тисячі одеситів та гостей міста. Вони мали можливість подивитися перлину французького німого кіно - роботу кінорежисера Жюльєна Дювивьє "Дамське щастя". Стрічка була знята ще у 1930 році. Унікальним цей кінопоказ зробило те, що демонстрацію вперше супроводжував симфонічний оркестр, а вокальні партії виконувала французька оперна співачка Софі Фурн'є.

Фото: ОМКФ

"Обстановка - супер! Всі приходили з родинами та друзями, брали з собою підстилки, щоб сидіти на сходах. Людей було дуже багато, але я не бачила ні однієї нетверезої людини або когось з цигаркою. Це був справжній європейський відпочинок просто неба. Все було дуже культурно", - поділилася з Depo.Одеса керівник медійного блогового проекту Наталя Чернецька.

Зазначимо, що біля Театру музкомедії, основної локації кінофесту, теж майже все по-європейські: немає сміттєзвалищ, все чисто. Можливо місто кинуло усіх комунальників прибирати та підбирати випадкові недопалки, щоб не вдарити обличчям у багнюку перед іноземними гостями. Проте у спальних районах все як завжди: нерідко можна зустріти альфатери (так в Одесі називають контейнери для сміття), з яких вивалюються мішки зі сміттям, але влада, скоріш за все, сподівається, що гості туди не підуть.

Фото: ОМКФ

А от за територію біля другої локації, кінотеатру "Батьківщина", мерії повинно бути соромно: біля ринку "Привоз", вздовж якого пролягає дорога до кіномайданчика, на вул. Пантелеймонівській "красуються" глибочезні ями і латки. Ходити там просто неможливо. Мабуть, краще було ті 500 тисяч гривень, які мер з бюджету міста додатково виділив для організаторів фестивалю (спочатку було спрямовано 1,5 млн грн), витратити на ремонт тротуарів. Тоді б точно не прийшлось червоніти на червоній доріжці 22 липня, у день закриття ОМКФ.

Фото: Олеся Калайтович

А якщо до цього додати ще ремонт трамвайної колії у центрі міста, та штукатурку, що валиться на голови перехожим у історичній частині міста, то, мабуть, від сорому можна не тільки почервоніти, а й згоріти.

Фото: Одесский горсовет

Ну і на останок, загальна сума, яка була витрачена організаторами на Одеський міжнародний кінофест, складає 2 млн євро або майже 60 млн грн. І самі організатори, і влада постійно кажуть, що ОМКФ покращують престиж України та зокрема Одеси. Але щоб звати до нас іноземних туристів та інвесторів, варто спочатку навести порядок у місті, бо запрошувати гостей додому, та прикривати дірки у підлозі яскравою строкатою ганчіркою якось не зовсім по-європейські.